"Віра, мова, армія" чи "Семочко, Насіров, корупція": про розрив між гаслами і дійсністю
Влітку 2018 року з'явилися перші білборди президента із написом "Армія. Мова. Віра" – багато хто їх критикував. Політичні технологи Петра Порошенка апелюють до серця виборця, адже коли немає великих перемог над корупцією й продовжують працювати старі схеми, то краще за все говорити про те, що викликає емоцію і змушує бути небайдужим.
Армія – це те, без чого зараз Україну уявити неможливо. В умовах війни з Росією, збройні сили України – це захист і безпека. І з цим сперечатися неможливо.
Читайте також: Як українці виборюють свої права: топ прикладів потужної громадської активності 2018 року
Віра і мова не так об'єднують українців, як армія, та для багатьох виборців – це також важливі й чутливі питання. Тобто, свій електорат під ці гасла можна зібрати та змусити змінити на виборах економічний порядок денний на патріотичний і духовний. Нібито усе продумано і розумно, та проблеми системи все одно постійно дають про себе знати. Останній тиждень – зайве тому підтвердження.
Департамент контррозвідки Служби безпеки України встановив, що у цивільної дружини й доньки першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка є російські паспорти.
Вперше про це повідомили журналісти програми "Наші гроші з Денисом Бігусом". Після виходу сюжету Семочко дав інтерв'ю телеканалу ZIK й показав в ефірі український паспорт дружини, а її російське громадянство заперечував.
Сергій Семочко із паспортом дружини
Зараз вже чітко зрозуміло, що один із головних розвідників країни брехав в очі телеглядачам та, що гірше, – керівництву країни.
Здавалося б, він мав би бути звільнений одразу після цього викриття. Але коли контрозвідка СБУ встановила факт брехні із громадянством його близьких, нічого не змінилося. Семочко продовжує працювати на своїй посаді. Тільки цікаво, інтереси якої країни він на ній захищає?
Не менш дивовижна історія цього тижня відбулася і з Романом Насіровим, колишнім керівником Державної фіскальної служби. І вона теж зачіпає питання громадянства.
Суд поновив Насірова на посаді, оскільки не повірив, що у нього є також британське громадянство. Хоча відповідне підтвердження у своєму розпорядженні має НАБУ. Насіров ще й отримав компенсацію від держави, яку він збирається витратити на допомогу родинам українських моряків.
Читайте також: Бандити, Медведчук та корупція: про що не варто забувати, навіть коли діє воєнний стан
Роман Насіров – це не перший чиновник, якого суд поновлював на посаді. І як правило, після цих рішень нічого не змінювалося, люди не повертались на свою роботу. Для правової держави така ситуаціє є поганою, адже не виконуються судові рішення.
Та навіть ця фікція, коли Насірова, британського підданого і фігуранта розслідувань НАБУ, повертають на посаду хоча б на папері, болісно впливає на настрій людей. Це теж про емоції, але негативні: вірою та мовою перекрити їх важко.
Люди добре пам’ятають, як чергували до ранку під будинком Солом’янського райсуду. Тоді була ілюзія, що Насірову це так просто не минеться. Звісно, поновлення на посаді – не результат розслідування зловживань Насірова і не вирок у його основній судовій справі.
Активісти під будинком Солом’янського райсуду
Та подивимось, як просувається розгляд цієї справи. Ще у 2017 році прокурори почали зачитувати повний, а не скорочений текст обвинувачення, бо так вирішив суд. За 2018 рік прокурори встигли зачитати половину тексту – майже 400 із 774 сторінок.
З такими темпами знадобиться принаймні ще один рік для того, щоб прокурори дочитали текст обвинувачення і тільки після цього суд розпочне розглядати докази й заслуховувати свідків.
Роман Насіров у Солом'янському суді / Фото: Укрінформ
За цей час в Україні вже відбудуться дві виборчі кампанії й точно зміниться парламент. Можливо, вже буде сформований і новий уряд, а справа Насірова ще буде слухатися у суді на рівні читання обвинувачення. У якому році суд винесе вирок по справі, навіть не берусь прогнозувати. Але до цього часу Насіров може не хвилюватися, він ще й встигне взяти участь у виборах президента, про що теж говорив.
Можна скільки завгодно розповідати про дійсно важливі цінності, патріотизм, національну ідентичність, але коли у виборців відсутнє відчуття справедливості, це не спрацьовує.
Технологи, обираючи гасла на білборди, помилилися. Вони не спрогнозували проблем, які виникають через нереформоване правосуддя і приховані сторінки життя членів команди. Триматися за своїх, за будь-яких умов, як у випадку з Семочко, – це погано для кампанії. Відсутність справедливих судових рішень – це погано для країни.
Читайте також: Законопроект про наклеп: чому скандальний депутат Паламарчук захотів помститися журналістам
Для того, щоб розрив між гаслами та дійсністю не ставав ще більшим, у період кампанії потрібно зосередитися на більш приземлених речах. А люди й без виборчих гасел обов'язково підтримають українську армію.