Який вплив на українську політику має Аваков

Скандальні рюкзаки на суму 14,5 мільйонів гривень були замовлені наприкінці 2014 року. Як встановило слідство, якість рюкзаків і їхня місткість не відповідали необхідним параметрам, а гроші були виведені через конвертаційний центр.

Більше того, навіть не існувало реальної потреби в цих рюкзаках. На момент, коли МВС замовило в сина міністра 6 тисяч одиниць, існував лише запит від київського главку поліції на 40 рюкзаків. Повторю для тих, хто не почув: не 40 тисяч, а просто 40 рюкзаків.

За експертизою, вартість одного рюкзака склала менше 600 гривень, тоді як держава заплатила за кожен майже 3 тисячі гривень. Тобто в чотири рази більше! При чому формальним переможцем тендеру стала фірма, що належить другу Авакова-молодшого, але реально рюкзаки шили на підприємствах, які шукали через Інтернет уже після завершення тендеру. Частину партії взагалі пошили в колоніях, і їхня вартість становила від 60 до 130 гривень. Згадайте – державі їх продавали за 2 900 гривень, наших з вами гривень.

Читайте також: Пол Манафорт – політтехнолог, який обслуговував найодіозніших диктаторів у всьому світі

Вирішальну роль у розслідуванні зіграли записи, зроблені в кабінеті колишнього заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря, де він обговорював замовлення з Олександром Аваковим у присутності депутатів від "Народного фронту" Дейдея і Котвицького.

Підлеглий Авакова-старшого пообіцяв синові міністра викупити товар для потреб МВС. Після цього, як встановило НАБУ, заступник міністра Чеботар подзвонив своєму підлеглому по вертикалі міліції Олегу Шевчуку, якому було доведено про необхідність співпрацювати з Аваковим. Шевчук підтвердив НАБУ всю цю змову. Тому НАБУ інкримінує Авакову-молодшому “підбурення службових осіб МВС до розтрати бюджетних коштів при здійснені державних закупівель”.

Поява секретних записів із кабінету Чеботаря – це результат спецоперації, яку в 2014 році здійснив теперішній високопоставлений співробітник СБУ Василь Пісний, що входить до близького оточення Юрія Луценка. Записи довго передавалися на флешках і переглядалися у високих кабінетах, але долучити їх до слідства виявилося здатним тільки НАБУ.

Але коли НАБУ почало одночасні обшуки, спричинилася справжня істерія. На захист Авакова-молодшого були кинуті Нацгвардія і поліція, які взяли в облогу квартал навколо його квартири в Харкові. Пізніше підозрілі автобуси на "чорних" військових номерах з'явилися біля київського офісу НАБУ. Радник Авакова Ілля Кива пообіцяв "залити Україну кров'ю", а сайт МВС звинуватив антикорупційне бюро в ослабленні країни перед обличчям російської агресії. Вдумайтеся в цю схиблену логіку бюджетних крадіїв. Тобто послаблюють Україну не їхні афери, а їхнє розслідування.

Читайте також: Махінації народного депутата з банками

Апофеозу все це набуло, коли люди в камуфляжі фактично захопили залу засідань, де обирали запобіжний захід сину Авакова – суддя зачитував своє рішення, коли невідомі стояли в нього за спиною, а депутати від "Народного фронту" сиділи в кріслах, які призначалися для трійки суду.

Все це вказує на нетиповий вплив Авакова в Україні. По суті, він став другою людиною в країні. На нього орієнтуються міністри, які входять до уряду за квотою "Народного фронту". Він розставляє "смотрящих" за тіньовими потоками, від залізниці до мережі ігрових автоматів. Він приймає в міністерстві Ігоря Коломойського. Політична корпорація Авакова має публічних спікерів на кшталт Антона Геращенка і Зоряна Шкіряка, має силове крило в особі Іллі Киви і Євгена Дейдея, є свій гаманець – депутат Ігор Котвицький, який безкарно вивів з України 40 мільйонів доларів на Панаму. Є напівкримінальні кола на кшталт авторитета на прізвисько "Саша-Браслет", який отримав газові родовища. На додачу, в поточному році дружина Авакова особисто увійшла до складу акціонерів телеканалу "Еспрессо".

Таке посилення Авакова не входить у плани Петра Порошенка, який хоче контролювати найбільше силове відомство напередодні виборів. Тому НАБУ отримало згоду прокуратури на притягнення Авакова-молодшого тільки коли Банкова вирішила помститися міністрові внутрішніх справ за вільнодумство. Що, зрештою, не повинно відводити нас від головної теми – безкарності корупціонерів у обох таборах.

Читайте також: Як українські депутати допомагають аграрним олігархам обкрадати бюджет

Адже, конкуруючи за корупційні потоки, "Блок Петра Порошенка" і "Народний фронт" мають набагато більше спільного, ніж різного – їх об’єднує бажання наживи та ненависть до НАБУ, приборкання якого стає для них питанням політичного виживання.

Корупція в Україні мало змінилася за 20 років. Одна з перших гучних історій стосується того, як прем'єр-міністр Лазаренко вирішив заробити на постачанні елементів будинків для державних дач. Уряд закупив їх у фірми-посередника, пов’язаної з Лазаренком, але коли партія прибула до Києва, то всередині знайшли справжні контракти з ціною вдвічі меншою від тієї, за якою фірма Лазаренка продавала це державі.

Пройшли десятиліття, замість прізвища Лазаренка можна підставляти Авакова, але схеми такі ж примітивні та банально направлені на особисте збагачення. Чи довго це буде терпіти Україна? Залежить від нас із вами та нашої рішучості змінити життя в країні на краще.