Юрій Кочержинський виготовляє бандури майже наосліп
Звуки, що линуть із самої душі. Мандрівні кобзарі та лірники - символи української культури з книжок та гравюр - пішли в небуття. Втім, мудрість, набута поколіннями відроджується і в сьогоденні.
Юрій Кочержинський - викладач університету у буремні 90-ті - відкриває для себе старосвітські бандури. Захоплення стає змістом життя, дивовижні пласти культури чоловік тепер відкриває для себе та своїх учнів.
“Я бачив ці концертні бандури, і я відчував, що щось не те. І я шукав справжніх речей”, - пригадує бандурних справ майстер Юрій Кочержинський.
Інформацію про інструмент ретельно шукають у книжках, старих фотографіях, музеях.
Це ж не було таке просте діло. Я не міг просто набрати у “Вікіпедії” слово "дума" і знайти її. У Радянському Союзі все це було засекречено, заховано. Оце вам підручник - і читайте там між рядками”, - розповідає кобзар-сучасник Ждан Безвербний.
“Ці інструменти - це частина нашої культури, яку намагалися свого часу знищити і приховати від нас”, - зауважує кобзар-початківець Євген Макоцьоба.
Разом із однодумцями спочатку працюють майже "наосліп". Втім, саме в цьому, каже майстер, і є головна перевага народного інструменту над заводським. Власну енергію майстер пропускає крізь деревину, починає все тонше її відчувати.
“Коли робиш - ти вже тонше і тонше відчуваєш дерево. А коли доходиш до тонкого звуку - значить, ти вже підготовлений до такої роботи”, - навчає бандурних справ майстер Юрій Кочержинський.
Все нові і нові музичні форми знаходять у, здавалося б найнесподіваніших місцях.
“Беремо 100 гривень, піднімаємо і збільшуємо. За цим малюнком - вимальовуємо шаблон і виходить кобза з приструнками”, - каже бандурних справ майстер Юрій Кочержинський.
Деревину шукають у садових та лісових господарствах, у полях. Втім, кажуть, живого дерева, як і у стародавній Україні, ніколи не чіпають. Експериментують з різними його сортами, уникають лише глухих та беззвучних берези й осокорини.
“Верба м’якша, з неї завжди можна отримати усталений, передбачуваний інструмент. З клена - ви можете програти, але можете отримати й унікальне звучання”, - зауважує Юрій Кочержинський.
Ідея відродження інструментів захоплює все більше молоді. Складність та тривалість роботи - від півроку до року - нікого не лякає, кажуть - головне, почати. З-під рук юних хлопців та дівчат з’являються унікальні сучасні, втім, переповнені старовинним духом інструменти.
“Питання не в поколіннях. Просто інструмент, який був створений багатьма поколіннями людей на цій землі, відповідно й резонує з внутрішнім духом тих людей, які тут живуть”, - каже кобзар-початківець Богдан Гдаль.
Відродження традицій поєднує сучасну розірвану незгодами Україну з її праобразом та дає наснагу відроджуватися українцям як нації.