Західні політики несуть відповідальність за агресивну політику Путіна, — політолог
Російський політолог Лілія Шевцова переконана: Володимир Путін хоче, аби світові політики визнали право Росії інтерпретувати міжнародні норми так, як вона вважатиме за потрібне.
Як зазначає Шевцова у своїй статті "Тупик" (Deadlock) на сторінках видання The American Interest, Росія і Захід потрапили в глухий кут, виходом з нього може стати лише угода з високою ціною для кожної із сторін.
"Чи готова Росія до конфронтації з західною цивілізацією? Навряд чи. Президент Росії — камікадзе? Путін не схожий на самогубця. Він повинен знати, що реальна конфронтація із Заходом обернеться нестерпним військовим тягарем для скорочення бюджету РФ", — зазначає Шевцова.
Вона також переконана, що, перебуваючи в міжнародній ізоляції та маргіналізації, Росія не може залишатися великою державою, а саме такий статус є основним досягненням Путіна в очах росіян. Водночас, за її словами, західні політики опосередковано винуваті у тому, що Володимир Путін вирішив знехтувати міжнародним правом.
Говорячи про ситуацію в Україні, я готова посперечатися, що Кремль не планував довгий затяжний конфлікт — він сподівався, що ліберальні демократії "проковтнуть" анексію Криму і все, що за нею стояло. Стосунки Путіна з Заходом за останні 14 років, і його особистий досвід відносин з європейськими лідерами (таких як Ширак, Берлусконі, Саркозі, Блер, Шредер і, нарешті, Обама), мабуть, переконав його, що Захід може трохи "поскулити", але в кінцевому підсумку прийняти його угоду,
— зазначає Шевцова.
На думку політолога, рішення Путіна захопити Крим ґрунтувалося на його впевненості в тому, що його авантюру забудуть, як це раніше сталось із агресією Кремля проти Грузії у 2008 році.
"З відлунням західних "мантр" "давайте узгодимо з РФ" в вухах російські лідери схибили, очікуючи, що Захід прийме цю нову реальність. Таким чином, західні політики теж несуть, принаймні, непряму відповідальність за дії Кремля", — наголосила Шевцова.
Як зазначила політолог, у стратегії Москви — балансуванні на межі війни із Заходом, аби виторгувати бажане для себе, є дві проблеми. По-перше, важко контролювати градус військово-патріотичної істерики у суспільстві, що може перешкодити Кремлю досягти угоди з Заходом. Друга проблема — угода, яка дозволила б Кремлю інтерпретувати правила гри "по своєму", суперечить західним принципам. У той же час, додає Шевцова, ліберальні демократії навряд чи готові до ядерної війни з Росією.
"Це глухий кут, і нових рішень виходу із ситуації не передбачається, доки Захід продовжує відстоювати статус-кво пост-холодної війни, який більше не існує", — підсумувала російський політолог.
До слова, опозиційний депутат Державної думи Росії Ілля Пономарьов переконаний, що 2017 рік стане критичним для господаря Кремля.