У закон про мову хочуть внести зміни: які і навіщо
Джерело:
"Гордон"Верховна Рада планує внести декілька змін у положення закону про мову. Частину змін зумовила пандемія і вони стосуються організаційних моментів.
Один відповідний законопроєкт про внесення змін до мовного закону вже опублікували на сайті Верховної Ради. Як розповів нардеп від "Слуги народу" Микита Потураєв, зміна буде не фундаментальною.
Тим часом Терехов хоче повернути російській статус регіональної мови Харкова
Якими будуть зміни до мовного закону
- Демонстрація відео українською
Законопроєкт, внесений у Раду, відкладає до наступного року норму про обов'язкову демонстрацію візуальної продукції українською мовою. Річ у тім, що через пандемію були заборонені зйомки, і продакшн-компанії і телеканали не могли знімати ролики.
Вони знали про цю норму, готувалися до її імплементації, але ніхто не готувався до COVID-19, тому плани зняти достатню кількість годин відеопродукції – фільмів, серіалів українською мовою – порушено,
– розповів Потураєв.
- Іспити для держслужбовців
За словами нардепа, найближчим часом також розглянуть ситуацію з виконанням норми закону, про іспити українською. Йдеться про те, що з 1 липня всі держслужбовці мають складати кваліфікаційний іспит на знання української мови, щоб обіймати посади.
Однак, найімовірніше, організувати створення відповідних комісій не встигнуть. Профільний комітет Ради має заслухати уповноваженого із захисту української мови Тараса Кременя, аби зрозуміти ситуацію.
...до нас надходить інформація, що знову-таки через епідемію коронавірусу вони не встигають усе зробити вчасно. Якщо почуємо підтвердження цієї інформації, то теж будемо ухвалювати закон про відтермінування цієї норми,
– розповів нардеп.
Якщо цього не зробити, усі конкурси на держслужбу буде зупинені, а це, за словами Потураєва, може спровокувати кризу в держуправлінні.
Зверніть увагу! 16 січня 2021 року вся сфера обслуговування в Україні перейшла на українську мову. Це передбачав згаданий закон про мову.
Суперечливе питання щодо друкованих та електронних ЗМІ
За словами Потураєва, депутати мають питання щодо вимоги закону про 50% тиражу друкованих українською мовою. Ця норма набуває чинності з 1 січня 2022 року.
Як вважає голова гуманітарної та інформаційної політики, це суперечить цивілізованій світовій практиці, бо держави ніколи не втручаються в діяльність ринку друкованих ЗМІ. Звісно, не йдеться про вимогу не поширювати порнографічний контент, чи, як наприклад, в Україні – матеріали із вихвалянням агресії Росії.
… у жодній цивілізованій країні держава не диктує, якою мовою видавати газети, журнали і книги. Коли ухвалювали закон, була норма зобов'язати половину книжкового накладу теж видавати українською мовою. Але для книг її прибрали, а для газет і журналів – залишили,
– зазначив Потураєв.
Він вважає ситуацію несправедливою, оскільки так вчиняється тиск на підприємців, які "за свої гроші купують папір, послуги друкарні і видають щось для аудиторії. Вимога видавати половину накладу українською може поставити друковані медіа на межу банкрутства, заявив нардеп.
Як приклад, Потураєв навів приклад Німеччини, де величезна турецька громада видає кілька газет турецькою мовою.
Також він вважає необґрунтованою вимогу до українських інформаційних та розважальних сайтів мати обов'язкову українську версію. Знову ж, не йдеться про сайти, які надають послуги, а більше про медіа.
Вони працюють на свою аудиторію. Адже вони не побутову техніку чи ліки продають, а тексти або відео. Це зовсім різні речі. Якщо це буде комерційно виправданим, вони зроблять і українську версію. Але вимагати це від них не можна,
– заявив Потураєв.
Водночас він підкреслив, що в парламенті наразі це питання не обговорюють, оскільки звернень від інтернет-видань депутати не отримували. Щодо друкованих ЗМІ – звернення ж, навпаки, надходили.
