Шоковані навіть рятувальник: як чоловік 6 днів вживав у "зоні смерті" Евересту без кисню і їжі

Як повідомляє The Independent, 57-річний Дава Шерпа, також відомий як Гілларі Дава Шерпа, зник 30 травня під час весняного сходження на Еверест. 

Дивіться також Туристів на Евересті може затопити: систему оповіщення не перевіряли десятиліття 

Майже тиждень його вважали загиблим. Чоловік опинився на висоті понад 7 000 метрів – у зоні, де рівень кисню настільки низький, що людський організм починає швидко руйнуватися. Його знайшли лише 4 червня поблизу льодовика Кхумбу. 

Він самостійно повз униз у напрямку базового табору, після чого був евакуйований гелікоптером до Катманду. Лікарі діагностували у нього важке зневоднення, обмороження та перелом стегна.

Як йому вдалося вижити?

За словами самого альпініста, після втрати контакту з групою він залишився без кисню та запасів їжі. 

Я не думав, що виживу. Кисень закінчився, і мене залишили, 
– розповів Дава Шерпа.

Щоб не знепритомніти, він їв залишки їжі, які знайшов у кишенях, а також жував сніг і лід, щоб отримати воду. Поступово він почав повільно спускатися вниз, долаючи критично складний рельєф. Рятівники зазначають, що він навіть міг впасти в ущелину та провести там кілька днів, поки сніг частково не допоміг йому вибратися.

Як чоловік вижив на Евересті: дивіться відео

Що кажуть рятувальники?

Представники гірських експедицій називають цей випадок майже неможливим. 

Його виживання та самостійний спуск – одна з найвражаючих історій, які ми бачили на Евересті, 
– зазначили в компанії 8K Expeditions. 

Після порятунку сім'я шерпи звинуватила туристичну компанію в недбалості, заявивши, що пошукову операцію мали розпочати значно раніше. Також у альпіністській спільноті Непалу закликають переглянути стандарти безпеки експедицій на Евересті. У компанії, яка організовувала сходження, заперечують провину, пояснюючи затримку пошуків складними погодними умовами. 

Чому сходження на Еверест таке важке? 

Сходження на Еверест вважається одним із найнебезпечніших випробувань у світі – і справа не лише у висоті, хоча саме вона запускає ланцюг критичних ризиків. 

• Найперше – це так звана "зона смерті" вище приблизно 8000 метрів. Там тиск настільки низький, що організм не може нормально засвоювати кисень. Без додаткового кисню перебування там стає питанням часу.
• Друга проблема – погода, яка змінюється блискавично. На Евересті вітер може раптово посилитися до штормового, а температура впасти до -30…-40 градусів. Навіть досвідчені альпіністи інколи опиняються у ситуації, коли буквально немає можливості рухатися вперед або вниз.
• Третій фактор – вузькі "вікна" для сходження. Найчастіше команди піднімаються лише кілька днів на рік, коли погодні умови відносно стабільні. Через це утворюються затори з десятків і сотень людей на небезпечних ділянках, як-от Південний гребінь чи сходи Хілларі. 

Крім того існує ще й людський фактор. Еверест став комерційним маршрутом: туди йдуть не лише професійні альпіністи, а й аматори, які покладаються на шерпів і гідів. Це збільшує кількість ризиків і аварійних ситуацій.