Як повідомляє The Independent, 57-річний Дава Шерпа, також відомий як Гілларі Дава Шерпа, зник 30 травня під час весняного сходження на Еверест.
Дивіться також Туристів на Евересті може затопити: систему оповіщення не перевіряли десятиліття
Майже тиждень його вважали загиблим. Чоловік опинився на висоті понад 7 000 метрів – у зоні, де рівень кисню настільки низький, що людський організм починає швидко руйнуватися. Його знайшли лише 4 червня поблизу льодовика Кхумбу.
Він самостійно повз униз у напрямку базового табору, після чого був евакуйований гелікоптером до Катманду. Лікарі діагностували у нього важке зневоднення, обмороження та перелом стегна.
Як йому вдалося вижити?
За словами самого альпініста, після втрати контакту з групою він залишився без кисню та запасів їжі.
Я не думав, що виживу. Кисень закінчився, і мене залишили,
– розповів Дава Шерпа.
Щоб не знепритомніти, він їв залишки їжі, які знайшов у кишенях, а також жував сніг і лід, щоб отримати воду. Поступово він почав повільно спускатися вниз, долаючи критично складний рельєф. Рятівники зазначають, що він навіть міг впасти в ущелину та провести там кілька днів, поки сніг частково не допоміг йому вибратися.
Як чоловік вижив на Евересті: дивіться відео
Що кажуть рятувальники?
Представники гірських експедицій називають цей випадок майже неможливим.
Його виживання та самостійний спуск – одна з найвражаючих історій, які ми бачили на Евересті,
– зазначили в компанії 8K Expeditions.
Після порятунку сім'я шерпи звинуватила туристичну компанію в недбалості, заявивши, що пошукову операцію мали розпочати значно раніше. Також у альпіністській спільноті Непалу закликають переглянути стандарти безпеки експедицій на Евересті. У компанії, яка організовувала сходження, заперечують провину, пояснюючи затримку пошуків складними погодними умовами.
Чому сходження на Еверест таке важке?
Сходження на Еверест вважається одним із найнебезпечніших випробувань у світі – і справа не лише у висоті, хоча саме вона запускає ланцюг критичних ризиків.
- Найперше – це так звана "зона смерті" вище приблизно 8000 метрів. Там тиск настільки низький, що організм не може нормально засвоювати кисень. Без додаткового кисню перебування там стає питанням часу.
- Друга проблема – погода, яка змінюється блискавично. На Евересті вітер може раптово посилитися до штормового, а температура впасти до -30…-40 градусів. Навіть досвідчені альпіністи інколи опиняються у ситуації, коли буквально немає можливості рухатися вперед або вниз.
- Третій фактор – вузькі "вікна" для сходження. Найчастіше команди піднімаються лише кілька днів на рік, коли погодні умови відносно стабільні. Через це утворюються затори з десятків і сотень людей на небезпечних ділянках, як-от Південний гребінь чи сходи Хілларі.
Крім того існує ще й людський фактор. Еверест став комерційним маршрутом: туди йдуть не лише професійні альпіністи, а й аматори, які покладаються на шерпів і гідів. Це збільшує кількість ризиків і аварійних ситуацій.


