Збільшення чисельності ЦВК: не можеш виграти за правилами – зміни їх

Кількість членів Центральної виборчої комісії з 1991 року складав 15 осіб. У 2014 році сплив термін діяльності 13 членів ЦВК, а на початку 2018 року Президент вніс подання на призначення 14 членів ЦВК. Тобто на 13 вакантних місць було 14 претендентів.

Читайте також: Порошенко з барського плеча кидає два місця опозиції в ЦВК: думка експерта

За квотним принципом БПП отримав 6 місць, Народний фронт – 3, Батьківщина, Радикальна партія, Самопоміч, групи Воля народу та Відродження – по одному представнику. Місця для представників Опозиційного блоку не знайшлося.

Нагадаю, що ПАРЄ рекомендувала українському парламенту забезпечити представництво всіх фракцій і груп у Центральній Виборчій Комісії.

Такий склад нового ЦВК робить його "кишеньковим" у руках Банкової. Щонайменше двоє представників груп + 6 представників БПП + діючий член ЦВК Діденко = 9 лояльних до Президента членів Центрвиборчкому. Це кваліфікована більшість з 15.

Враховуючи, що вакантних місць у ЦВК забракло, було створено штучну кризу у парламенті: БПП відмовився "зменшити апетити", на чому наполягав Народний фронт. Викинути з ЦВК когось з демократичної опозиції обернулось би проблемами з боку Західних партнерів. На це влада піти не могла. І не пішла...

Зрозумівши, що компромісу знайдено не буде, а призначати новий ЦВК потрібно – шлях було знайдено. Парламентарі вирішили збільшити кількість членів ЦВК з 15 до 17. Це дозволить не тільки призначити "всіх своїх", але і виконати рекомендацію ПАРЄ – включити до складу ЦВК представника Опозиційного блоку.

Опоблок фактично має двовладдя. Одна половина партії орієнтується на Ахметова та Вілкула, а інша на Льовочкіна та Бойко. Якщо кандидатом від Опоблоку до ЦВК буде людина Бойка – це означатиме, що БПП отримав ще одного багнета на свою користь. І загальна кількість лояльних до Банкової членів ЦВК складатиме вже не 9 з 15, а 10 з 17 членів ЦВК. Погодьтеся, непогане таке представництво.

Поспостерігайте за провладними каналами на кшталт "Прямого" – там Бойко виступає чи не частіше ніж на Інтері, а сам Інтер вже давно не критикує Порошенка. Нещодавній матеріал Соні Кошкіної викриває змову Банкової з групою Бойка щодо розподілу влади після президентських виборів: Порошенко – президент, Бойко – прем'єр. А російський політолог Бєлковський у коментарі "Ехо Москви" взагалі стверджує, що за його інформацією Путін робить ставку на Порошенка на президентських виборах.

Путін і Петро Порошенко

Можна було би заплющити очі на формування відверто кишенькової ЦВК, якби не одне "але". Не маючи змоги домовитись у рамках правил, українські політики звикли ці правила змінювати. Ось найяскравіші приклади з близької історії:

• 2004 рік: не змогли вирішити, хто переміг у другому турі президентських виборів – призначили третій тур. І грець із тим, що це не передбачено Конституцією.
• 2010 рік: не дійшли компромісу з приводу розміщення чорноморського флоту – підписали Харківські угоди всупереч Конституції. Нічого, швидко Конституцію змінили у відповідності до Харківських угод.
• 2016 рік: не знайшли лояльного до влади кандидата на пост Генпрокурора – змінили закон під Луценка, що не має юридичної освіти.
• 2016 рік: не знайшли, кого призначити на пост очільника МОЗ – незважаючи на порушення законів вже більше двох років тримають Уляну Супрун на посаді В.О. Міністра охорони здоров'я. Чхати, що КзпП дозволено не більше трьох місяців перебування на посаді виконуючого обов'язки.

Доки еліти не знайдуть змогу домовлятись згідно правил гри, а не змінювати постійно ці правила на користь власним амбіціям, доти не буде розвитку політичної культури в Україні. А реформи, навіть конституційні будуть приречені на провал.

Читайте також: Російський банк написав лист Порошенку, запропонувавши "дружнє врегулювання"