Згадати Все. Колгоспи: агробізнес по-радянськи
Більшовицький принцип "відібрати і поділити" чудово ілюструють колгоспи. Селянин перестав бути власником землі. Вона стала колективною, а отже – нічиєю. Праця на землі стала примусовою. Замість зарплати – трудодні, а отримати паспорт до середини сімдесятих клогоспнику було практично неможливо. Але робочих рук селян ніколи не вистачало. Тому влада не цуралась залучати до робіт ні учнів, ні студенті
Образ хвацького колгоспника, грози кулаків, який неухильно слідує "завєтам Ілліча". Згідно них, селянин і пролетар – стовпи класово правильного суспільства. Один із хрестоматійних штампів радянської пропаганди. Та насправді напівкарикатурні персонажі – надто далекі від своїх реальних прототипів. Картинка з екрану – лише ширма, за якою крилася справжня картина.
Читайте також: Згадати Все. Риболовля по-дідівськи
Політика колективізації та індустріалізації позбавила селянина найціннішого – власної землі. Натомість більшовики поступово нав’язують нову форму сількогосподарського підприємства – колективні господарства. Скорочено – колгоспи.
На папері земля, як колективна власність — належала всім працівникам колгоспу одночасно. Насправді ж – нікому з них.
Для селянина, який виріс на землі, для селянина, який жив у землі, і для селянина, який жив землею, це було неприродньо,
– розповів історик Григорій Савченко.
Як результат – хвиля селянських бунтів. У відповідь – розкуркулення, арешти, заслання і голодомори. Завдяки таким нелюдським методам уся земля була колективізовна, а селяни стали колгоспниками. Працювали фактично за їжу.
Замість зарплати – трудодні. Міра оцінки плати колгоспника. Один трудодень – одна відмітка в табелі обліку робочого часу. Розраховувались із селянином не щомісяця, а наприкінці року – після того, як колгосп здавав план. Тоді й вирішували, скільки продукції вартує трудодень.
Якщо план по врожаю виконано, то працівник міг розраховувати на якийсь мізер. Якщо ж держава недоотримувала заплановане – сім’я залишалася ні з чим.
Які привілеї отримував голова колгоспу і про інші особливості "колективних" часів – дивіться в програмі.