Згадати все. Як фарцовщики змінили моду у СРСР
"Сегодня носит адидас, а завтра родину продаст". Радянська віршована побрехенька застерігала не відхилятися від курсу партії. Купувати речі вітчизняних виробників, не спокушатися на імпортне. І байдуже, що радянське дуже часто означало "немодне", сіре, одноманітне та ще й не завжди якісне.
Перші паростки фарцування з’явилися у 50-ті роки. Тоді «стиляги» вимінювали радянський коньяк чи ікру на одяг в іноземних студентів в гуртожитках. В цей час про заробіток ще не йшлося. Жодної комерції, все заради стилю.
Та вже згодом все змінилося. На вулицях Москви велася справжня війна за іноземний одяг. Футболки, піджаки, штани і навіть взуття намагалися виміняти на свій одяг, радянське спиртне чи годинники. За одяг з написами англійською – подвійний тариф. Попит на імпортне раптом підстрибнув, а фарцування стало прибутковим бізнесом, який все ще будувався на щирій любові до західної культури.
Вже згодом фарцування стало надприбутковим бізнесом. Головне – не потрапити на око міліції.
Читайте також: Згадати все. Класичні чоловічі стрижки
Про фарцувальників – людей, які дали Союзу модний одяг, імпортну техніку і навіть рок-музику, і як їм вдавалося діставати такий барвистий одяг, якщо в радянських універмагах продавались однотипні моделі, а в асортименті максимум два-три кольори – дивіться у програмі.