Жага контролю: як Росія глумиться з українськомовних газет і журналів

Відтепер іншомовні газети мають мати однаковий тираж ще й державною мовою. Винятки – кримськотатарська, мови корінних народів України, англійська, а також офіційні мови Євросоюзу.

До теми В Україні набули чинності норми мовного закону про друковані ЗМІ: що зміниться

Мовні фейки від пропагандистів

"Усі друковані медіа "незалежної" мають перейти на українську мову", – заявили пропагандисти. Не знаю як вам, а мені подобаються їхні акценти. Ще декілька випусків і самі защебечуть. Щоправда, деяким колегам українська дається поки важкувато.

Повний випуск програми InfoНаступ: дивіться відео

"Штірліц приходив по перидон, тобто Штірліц заходив по аспірин. У 2008 році це викликало сміх і гарячі суперечки, коли "Сімнадцять миттєвостей весни" за часів Віктора Ющенка переклали українською. Актори дубляжу жартували, що через незнання мови Штірліц був близький до провалу. Через 15 років українізація стала тотальною, але гарячих суперечок немає і це вже не смішно", – розповіли інші пропагандисти.

Мда, вам не до сміху. Певно, ви вже зрозуміли, чому таке занепокоєння в Росії. Усе просто. Газети, які видавалися винятково російською тепер мають бути продубльовані ще й українською.

Відтепер бабки біля метро мають "впарювати" газети на вибір: або українською, або російською. Інакше штраф. У середньому близько 7,5 тисяч гривень. При повторному порушенні стягнення зростатиме.

Нещасна "Комсомольска правда" ітак ледь пережили декомунізацію. Тепер ще й це. Відчай заволодів головною редакторкою видання. Вона навіть заявила, що ймовірно це буде останній номер, який можна буде придбати.

Регіональний "русский мир"

Проте, слухайте, це ж лише друковані ЗМІ. Вони зараз не надто й популярні. Більшість давно перейшла на електронні версії.

Чи тут питання в іншому? Виявляється російська пропаганда працює не просто в масштабах національних, а й регіональних. Так аудиторію якоїсь чернігівської районної газети про життя в селі, не порівняти з багатотисячною телеканалу "НАШ".

Проте їх дещо об'єднує – і це ідеї "русского мира". Повірте, якщо проаналізувати наповнення деяких регіональних друкованих медіа – стає страшно. Сам моніторинг уже провели в "Детектор медіа".

Приміром в обласній газеті "Чернігівщина" трапився проросійський меседж. Це своєрідне привітання з Днем перемоги: "Доморощені переписувачі історії тепер зневажають нашу святу Перемогу і воліють відзначати День примирення" (номер за 6 травня).

Образ українських захисників

Наприклад, у випуску газети "Сільське життя" – класичні московитські "маріонетки заходу". Знаєте, коли в районі ніхто не регулює діяльність таких медіа, то виходить що "як мед, то й ложкою". Обережно, зараз буде таке собі "формування образу українських захисників". Ось декілька прикладів заголовків із сайту газети:

• "Ще один вояка-захисник – наркоділок";
• "Застрелився ще один обкурений "герой".

Якщо вас ще не охопила хвиля гніву та обурення, то до вашої уваги "історичний" нарис Валерія Івановського: "Битва за Полісся: окупація бандерівщиною".

Загалом тут можна знайти багато абсурду. Нам це видається смішним, але ні. Люди це читають. Виписують передплати. Ніхто не перешкоджає діяльності видання. Це лише кілька із сотень таких локальних медіа.

Варто прочитати Мовний скандал в IT: у компанії пояснили вимогу говорити російською "непорозумінням"

Виходить якась трагікомедія: хоч газети й не ведуть російською, меседжі в них прокремлівські. Ба більше, навіть нові норми мовного закону не допоможуть. Вони, до речі, почнуть діяти для регіональних медіа лише з 16 липня 2024 року. Поки ж сподіватимемося на здоровий глузд.

Мовна експертність Росії

Проте Московію здавна хвилює кожен крок України в мовному питанні. Ось вам 2010 роки: "Тим часом в Україні сталась нова політична криза. Верховна Рада ухвалила закон про надання російській мові статусу регіональної у половині областей. Це спалахнуло українських націоналістів", – запевняли пропагандисти.

"Експерти" Росії в тельняшках вирішили, що українська – це діалект. Уже здогадуєтесь від якої мови державна пішла?

"Узагалі-то українська мова не є самостійною мовною групою. Якщо ви не знали, то це діалект російської", – упевнено казали вони.

Рятунок від діалекту на окупованій Донеччині

Спокійно, спокійно. Рішення є. Успішна у ключових рішеннях політичного життя Росія, так звана ДНР, уже побудувала не нову інфраструктуру в місті, а програму порятунку "русскоговорящих украинцев" від страшного українського діалекту.

В окупованому Донецьку є програма "порятунку" від мови / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

"Мешканцям України, усім тим, хто мислить і говорить російською з дитинства, тим, кому цінне наше спільне минуле та хто любить нашу велику російську культуру, літературу, музику, поезію, історію і хто не збирається миритись із насильною українізацією. Ми хочемо підтримати вас", – казали вони.

Кремлівський апарат пропаганди

Будь-який крок в напрямку самобутності України в Росії не те, що роками, а століттями сприймається досить болюче. Ця жага контролю не знає меж: від переписування історії до фізичної агресії, від творення міфів про українську як діалект до заяв про те, що ми проєкт Радянського Союзу.

Зверніть увагу Пропагандисти перевершили самі себе: Росія відверто бреше про українську мову

Кремлівський пропагандистський апарат створений, щоб поширювати різні конспірологічні теорії та теорій змов. Так легше заплутати аудиторію та довести ситуацію до абсурду.

Московія вже не перший рік намагається показати світові, що Україна – держава, яка не відбулася. Проте ми жили, живемо і житимемо. Наших одвічних "сусідів" постійно дратуватиме це.

Як за часів Російської імперії, так і в Радянському Союзі глибоко вкорінювалася думка про другосортність української мови у порівняні з "великою та могутньою" російською. Зараз, коли Кремль уже не має такого очевидного впливу, у Московії запанікували. Це тішить.