Жорстокість заради розваги: чому українці протестують проти тварин у цирках

Рух за заборону використання тварин у циркових виставах – поширене явище для цивілізованого світу. Таку ініціативу чи то на загальнодержавному, чи то на місцевому рівнях підтримали у десятках країн та міст. В останні роки на незручну для багатьох тему голосно почали говорити і в Україні. З’ясувати чому зоозахисники та пересічні українці виступають за заборону використання тварин у цирках та які аргументи мають їхні противники вирішили журналісти сайту "24".

Правда, про яку мовчать

Два головні аргументи противників використання тварин у циркових виставах – жахливі умови утримання та безжалісне дресирування. Вони пояснюють, що дикі тварини – свободолюбиві і просто так людські накази не виконують. Тому, щоб підкорити тварину, дресирувальники використовують різноманітні методи, левова частка яких є звичайними тортурами.

Варто лише один раз взяти квитки в цирк на ближній ряд щоб переконатись в тому, що тварини залучені до вистав, як правило, є худими і виснаженими, мають на собі сліди побоїв, шрамів, часто вони виступають напівзв’язаними, мають неприродно вивернуті суглоби на лапах та результати інших каліцтв, які помітні не лише спеціалісту, а й звичайній людині,
– зазначає адвокат з прав тварин Людмила Луцюк.

І справді, щоб змусити диких тварин виконувати непритаманні їм рухи та дії дресирувальники відмовляють їм у їжі та б’ють. Наприклад, щоб навчити ведмедів танцювати, люди палицями з цвяхами по черзі лупцюють тварину по стегнах. За схожим методом чотирилапих велетнів навчають ходити по тросу – б'ють металевими прутами доти, поти вони не стають покірними.

Не гуманнішими є і методи дресирування слонів. На початках навчань їх зв’язують шнурками та застосовують щодо них стеки з залізними гаками на кінці. Від гострих гаків дресирувальники не відмовляються і на манежі – просто прикрашають їх квіткою. Помітити такі тортури можна придивившись до вух слонів – у циркових заручників вони часто бувають порваними.

Не менш жахливими є й методи приручення інших тварин. З поширенням інтернету приховувати їх дресирувальникам стає все важче.

Багато років по дорозі на роботу я проїжджав повз Національний цирк України. Кожного разу з'являлося дивне відчуття, ніби ти проходиш повз бандитів, які б'ють дитину і просто відвертаєш голову, не хочеш цього помічати! В якийсь момент я вирішив розібратися в ситуації і дізнався, що цирк – це пекло для тварин,
– розповів засновник ініціативи UAnimals Олександр Тодорчук.

Цирки-шапіто

Наразі в Україні найуспішнішими є ініціативи, які стосуються заборони пересувних цирків-шапіто. У таких цирках тваринам доводиться найгірше, адже під час подорожі з міста у місто звірів возять у тісних клітках, їх не годують та тримають без достатньої кількості води, щоб потім не було проблем з туалетом.

Окрім того, по прибутті у місто призначення тварин не можуть забезпечити гарантованим законодавством простором, тому вони так все життя і живуть у тісних клітках.

Саме тому, за словами зоозахисників, такі цирки без звинувачень у тиску на бізнес може забороняти влада на місцях. Так дресирувальники з пересувних цирків, у власності яких є тварини, порушують величезну кількість законів та норм – утримують тварин у жахливих умовах, порушують благоустрій міст, не можуть забезпечити безпеку довколишніх, бо диких тварин контролювати цілковито не може жоден дресирувальник.

Варто відзначити, що перебування на своїй території пересувних цирків-шапіто, у виставах яких використовують тварин, заборонили вже у чотирьох містах України – Дніпрі, Львові, Луцьку та Миколаєві. Нещодавно таку ж ініціативу активістів не підтримали депутати у Черкасах, а влада столиці України це питання ще поки розглядає.

Ініціативи в Україні

Рухів, які турбуються про долю тварин, в Україні чимало. Одні активні у соцмережах, інші влаштовують акції прямої дії, частина зооактивістів намагається достукатися до влади.

Однією з ініціаторок успішно реалізованих локальних заборон в Україні є зоополітик та адвокат з прав тварин ІАБ Людмила Луцюк.

Поряд з іншими країнами, особливо європейського спрямування, Україна суттєво відстає у законодавстві, що регулює реалізацію права власності на тварин та його позбавлення, право і норми використання тварин та регулювання поводження з ними,
– зазначила експертка.

Людмила Луцюк на на одній із платформ від ІАБ "Ми за цирки без тварин" разом з однодумцями консультує депутатів та вносить корективи у законопроекти, пише звернення та займається популяризацією теми серед українців.

Однією з особливо успішних ініціатив є група UAnimals, до якої, окрім кількох тисяч активістів, приєднуються і зірки. Її автором є Олександр Тодорчук. Він закликає українців бойкотувати цирки з тваринами, дельфінарії та інші подібні шоу.

Це найдієвіший метод, бо попит народжує пропозицію. По-друге, долучайтеся до сторінки UAnimals. Зараз, як не дивно, саме той момент, коли лайки і репости допомагають. Наш голос має бути почутим, тож ми маємо частіше і гучніше казати про необхідність заборони використання тварин у цирках,
– закликав Олександр Тодорчук.

Законодавчі ініціативи

Додамо, що Верховна Рада України розглядає одразу кілька документів про обмеження та заборону використання тварин у цирках. Зокрема, запровадження законопроекту №5283 може повністю заборонити використання тварин у пересувних цирках. Проект Закону №5229 від 5 жовтня 2016-го про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заходів для запобігання негуманному та жорстокому ставленню до тварин пропонує за півроку заборонити використання диких тварин у цирках.

Ці документи уже погодив та рекомендував підтримати нардепам Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Інший документ, який розглядають у Раді – законопроект №5119. Ним регламентується поводження з тваринами. Його впровадження фактично може унеможливити тортури над тваринам. У законопроекті мовиться, що примушувати силою виконувати неприродні для тварин, протизаконно. Комітет рекомендував нардепам проголосувати і за цей документ.

Усі законопроекти наробили уже чимало галасу, особливо серед лобістів власників тварин – дресирувальників. За словами Олександра Тодорчука, люди, що наживаються на стражданнях звірів, відчули загрозу своєму бізнесу і почали робити все, аби їхня експлуатація не була заборонена.

Людимила Луцюк вважає, що впровадження цих законів і надалі супроводжуватимуть дискусії та спонукання законотоврців до впровадження регуляторних механізмів щодо діяльності людини, яка використовує тварин. За її словами, це будуть обмеження, адміністративні важілі та заборони на різні види діяльності.

Поки держава не втрутиться, не почне політику культури з гуманним акцентом і зоополітику на захист тварин, люди будуть сваритися і ненавидіти один одного, звинувачуючи у жорстокості,
– вважає експерт.

Після цирку

Щоб захисти галузь дресирувальники використовують найрізноманітніші аргументи. Одною з головних тез противників впровадження загаданих законопроектів є звинуваченні у руйнуванні галузі.

Але галузь зруйнували уже корупція і старі схеми деребану бюджету. Реформа не починається три роки, бо спротив сильний та агресивний,
– додала експерт.

Олександр Тодорчук впевнений, що справді талановиті режисери зможуть поставити шоу, що будуть цікаві глядачу і не приноситимуть шкоду тваринам.

Подальше ж життя тварин, які зараз залучені до вистав та до руйнування долі яких апелюють їхні власники – дресирувальники, також регулюють закони. Зокрема, дресирувальники матимуть півроку, щоб передати своїх підопічних у зоопарки чи реабілітаційні центри. Втім, як додав автор ініціативи UAnimals, законодавцям варто детальніше обговорити питання подальшої долі тварин.

Деякі країни, наприклад, вводять заборону використання з відтермінуванням на 3 роки, що дає більше часу знайти нову домівку для тварин,
– зазначив він.

На тому, що витіснення циркових номерів з залученням тварин має бути поступовим та продуманим також наголошує і Людмила Луцюк.

Над цим зараз і варто працювати спільно для розуміння механізму вилучення тварин з використання, але збереження права власності на них та опіки над ними. Держава має гарантувати їхньому власникові допомогу та захист. На цей момент лише власник відповідає за подальшу долю тварини і може розпорядитися своєю власністю,
– додала адвокат з прав тварин.

А щодо руйнування циркової галузі, то варто відзначити, що одні з найуспішніших цирків у світі у своїх виставах тварин не використовують. Вони здобувають славу завдяки силі людського духу, витривалості та неймовірним талантам. Яскравий приклад цьому є легендарні канадці з їхнім Cirque du Soleil.