Змінювати Конституцію для легалізації добровольчих батальйонів не будуть, – юрист
Голова "Юридичної Сотні" Леся Василенко заявила, що легалізувати добровольчі формування держава не може, бо має відповідні обмеження у міжнародному праві. Тому їхня подальша доля залежатиме від взаємних домовленостей бойового командування і Міноборони.
Справа в тому, що Україна, як член міжнародної спільноти, зобов'язалась не легалізовувати приватні армії.
"Про створення ще одного елементу системи, який називатиметься добровольчим батальйоном і нікому по суті не підпорядковуватиметься, мови бути не може", – зазначила юрист.
Читайте також: УБД для добровольців: хто і чому не хоче урівнювати їх з військовими?
На її думку, майбутнє добровольчих формувань, які у 2015-му році не увійшли до складу державних військових структур: ЗСУ, Нацгвардії, МВС України та інших силових блоків – залежить від взаємних домовленостей.
Мають відбутися переговори між очільниками добровольчих батальйонів та діючими структурами безпеки й оборони щодо того, яким чином, якою мірою і в якому порядку добровольчі формування входитимуть до складу державної системи безпеки й оборони. Домовленості повинні бути прописані нормами закону і змінами до законодавства,
– прокоментувала Василенко.
Юрист додала, що згідного із законодавством силове розформування добробатів можливе. Бо підстав для їхнього існування у законодавчому полі немає. Натомість є статті у Кримінальному кодексі, які передбачають відповідальність бойового командування, а також учасників недержавних збройних формувань.
Проте на ведення переговорів немає політичної волі. А силовий розгін – малоймовірний.
Держава розуміє, що з розвитком добровольчого руху, який набрав сили в Україні, силовий розгін добровольчих формувань під час війни призведе до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в країні,
– вважає Коваленко.
Читайте також: Визнання добровольців – випробування для чинної влади, – юрист