Українські чоловіки на ТОТ все частіше стають жертвами зґвалтувань з боку росіян, – CNN

Такого висновку дійшли журналісти CNN на основі звітів міжнародних організацій та інтерв'ю з українськими прокурорами й чоловіками, які пережили таке насильство.

До теми Його група відзначилась жорстокістю: Лубінець розповів про автора відео знущань з полонених

Росіяни дедалі частіше піддають ґвалтуванням чоловіків

Журналісти CNN наводить свідчення чоловіків, як цивільних, так і військових, яких росіяни утримували у Криму, Донецьку, Херсоні та на окупованих частинах Запоріжжя та Харківщини.

Усі ці чоловіки розповіли, що їх примусово оголювали, катували електричним струмом. Найчастіше це відбувалося дротами від військово-польового телефону радянських часів ТА-57, відомого як "Тапік", а також погрожували зґвалтуванням.

Крім того, українська правоохоронці зафіксували спроби та випадки зґвалтування з використанням таких предметів, як кийки, труба, пляшка, держак від лопати, палиця і ручка.

Ці дії, за словами українських прокурорів, здійснюються як стратегічна тактика з метою примусити українське населення до покірності.

Роман Черненко, 29-річний український розвідник, провів сім місяців ув'язнення в окупованому місті Оленівка на сході Донецької області. Черненко розповів, що його катували тричі на день, послідовно протягом чотирьох місяців.

"Тапік" – це військовий телефон з двома дротами. Один підключений до твоїх геніталій, інший – до пальця, і вони просто продовжують збільшувати струм. Крутять, доки людина не скаже те, що їм потрібно,
– розповів військовий.

На його думку, у тортурах брали участь офіцери російського ГРУ, Федеральної служби виконання покарань і ФСБ.

"Вони сміялися, коли катували мене... говорили мені, що мою матір т***ають чеченці. Вони двічі вивозили мене на розстріл, погрожували зґвалтуванням", – розповів боєць CNN.

Ще однією жертвою став житель Херсона Роман Шаповаленко. Інцидент стався 25 серпня 2022 року, під час окупації Херсона, коли озброєні співробітники ФСБ Росії в масках силою увійшли до будинку Шаповаленка та провели обшук.

Протягом кількох днів після цього його неодноразово били струмом у ділянці геніталій, погрожували зґвалтуванням скляною пляшкою і навіть змушували повірити, що його можна стерилізувати.

Здається, у них був фетиш на геніталії. Іноді двері відчинялися, і вони говорили: "Ми зараз виймемо кийки і всіх тут зґвалтуємо",
– згадує Шаповаленко.

Олексій Сівак знав, що росіяни їдуть по нього після того, як забрали його сусіда Шаповаленка. 

Обидва чоловіки були цивільними добровольцями. Шаповаленко роздавав провізію, допомагав людям евакуюватися та ділився зі знайомими українськими військовими інформацією про розташування російських військ, а Сивак керував їдальні, організовував допомогу, розповсюджував листівки та розклеював плакати та прапори.

"Я пішов рознести суп, попередив людей, яким допомагав, обірвав усі зв’язки і прийшов додому чекати", – розповів він. 

За його словами, його заарештовували вісім чоловіків – четверо у військовій формі та четверо в цивільному, усі з закритими обличчями. Вони доставили його до місцевого відділку міліції, а потім передали, як вони сказали, ФСБ.

Він пригадав, як його били та катували електричним струмом за допомогою такого ж польового телефону, який, за описом, використовувався в інших місцях ув'язнення.

Спочатку мені поставили затискачі на вуха і під час дії струму ще й палицею, і ногами, і руками… потім ці дроти від моїх вух до статевих органів перемістили. Вони сказали: "Ми зараз вас стерилізуємо" і тому подібне, поки вони били струмом мої геніталії",
– сказав він.

Сівак сказав, що він і кілька інших постраждалих створили неофіційну групу підтримки і намагаються підвищити обізнаність про те, що чоловіки можуть бути жертвами сексуального насильства. Сивак відвідував зустрічі з урядовцями та конференції, де ділився досвідом.

Зверніть увагу! Станом на початок травня в Україні офіційно зафіксовано 293 випадки сексуального насильства, але, за словами прокурорів, неможливо оцінити реальну кількість скоєних злочинів, особливо на окупованих територіях, які залишаються недоступними для українських слідчих і прокурорів.

Окупанти використовують зґвалтування як інструмент

За словами українських прокурорів, які розслідують випадки сексуального насильства на тлі війни, усі докази вказують на те, що це – навмисна тактика, частина способу дії Росії в Україні.

"Це відбувається в кожному регіоні, який був під окупацією. Скрізь, де були російські війська, ми бачимо випадки сексуального та гендерного насильств. Це виглядає, як російська стратегія", – сказала прокурорка та виконувачка обов'язків начальника відділу протидії сексуальному насильству Анна Сосонська.

Очільниця міжнародної юридичної некомерційної організації Global Rights Compliance (GRC) Анна Микитенко додала, що ті, хто пережив насилля, стверджують, що такі дії окупанти називали "покаранням".

Олексій Бутенко, прокурор Херсонської обласної прокуратури, каже, що сексуальне насильство є частиною стратегії Росії щодо поневолення українського народу та "знищення української національної ідентичності".

Ми можемо говорити про системний підхід і відповідальність керівництва, а не тільки виконавців. Саме керівництво давало дозвіл і команди вчиняти такі злочини,
– наголосив Бутенко.

Офіс українського омбудсмена заявив, що вважає російські збройні сили, Міністерство оборони, а також Федеральну службу виконання покарань Росії відповідальними за те, що відбувається у в’язницях, де утримують, катують та ґвалтують українських бійців.

Знайти винних важко, але реально, кажуть в ОГП. Станом на початок травня оголошено про підозру 42 російським офіцерам, скеровано до суду 19 обвинувальних актів щодо 28 осіб і засуджено п'ятьох осіб. Усі судові процеси відбувалися заочно.

Лише невелика частина жертв схильна заявляти про себе, і, за даними ООН, це особливо стосується чоловіків. Окрім того, більшість із жертв заявляє про сексуальне зґвалтування, як про "катування", що спричиняє значні розбіжності у юридичному процесі.

Як зазначила Анна Сосновська, ця відмінність важлива для будь-яких майбутніх судових справ і військових трибуналів. Її офіс також намагається просвітити громадськість про те, що чоловіки можуть бути жертвами сексуального насильства.