Фортифікації та міни на полі: хто платить за землю та чи буде компенсація
Тисячі гектарів українських земель через війну стали непридатними для обробітку через мінування та будівництво фортифікацій. У таких умовах власників і орендарів дедалі частіше цікавить, чи потрібно сплачувати податки за такі ділянки та як відшкодувати завдані збитки.
Коли за землю можна не сплачувати податок
Після початку повномасштабної війни значна частина сільськогосподарських угідь опинилася на територіях бойових дій або була пошкоджена внаслідок військової діяльності, повідомляє "Земельний фонд України". На багатьох полях з'явилися мінні поля, окопи, бліндажі, протитанкові рови та інші фортифікаційні споруди, що унеможливлюють використання земель за призначенням.
Дивіться також Безоплатні ділянки: скільки землі можуть отримати УБД у 2026 році
Загалом земельний податок сплачують власники земельних ділянок, а орендну плату – орендарі земель державної та комунальної власності. Проте під час воєнного стану для постраждалих земель законодавство передбачило спеціальні пільги.
Згідно з Податковим кодексом України, плата за землю не нараховується та не сплачується щодо ділянок, які розташовані на територіях бойових дій або тимчасової окупації, визначені обласними військовими адміністраціями як забруднені вибухонебезпечними предметами, а також щодо земель, на яких розміщені фортифікаційні споруди.
У податковій службі наголошують, що наявність фортифікацій призводить до деградації земель і фактично позбавляє їх можливості використовуватися для господарської діяльності.
Як отримати компенсацію за пошкоджену землю
Важливо враховувати, що правила звільнення від плати за землю змінювалися. За період із 1 березня 2022 року до 5 травня 2023 року податкові пільги застосовувалися до земель, які обласні військові адміністрації офіційно визначили як забруднені вибухонебезпечними предметами або зайняті фортифікаційними спорудами.
Після набрання чинності Законом №3050-ІХ з 6 травня 2023 року почав діяти додатковий механізм захисту. Від земельного податку та орендної плати звільняються ділянки, переведені у стан консервації через розміщення військових інженерно-технічних чи фортифікаційних споруд. Для цього необхідне відповідне рішення уповноваженого органу та внесення інформації до Державного земельного кадастру.
Щодо компенсації збитків, то відповідно до міжнародного права основна відповідальність за шкоду, завдану війною, покладається на Росію як державу-агресора. Водночас українські власники земель можуть розраховувати на відшкодування через державні програми, спеціальні компенсаційні фонди, міжнародні механізми репарацій, кошти від конфіскованих російських активів або судові процедури захисту права власності.
Фахівці радять уже зараз збирати доказову базу. Для цього варто отримати витяг із Державного земельного кадастру, зберігати документи про право власності чи користування ділянкою, проводити фото- та відеофіксацію пошкоджень, отримувати акти обстеження від уповноважених органів, а також документувати попередню врожайність, втрачений прибуток і витрати на відновлення земель.
Окопи на полі: як аграріям зафіксувати збитки
Під час воєнного стану частина сільськогосподарських земель використовується для будівництва оборонних споруд, що призводить до втрати посівних площ. Раніше ми писали, що Законодавство України передбачає можливість фіксації таких збитків і їх подальшого відшкодування.
У період воєнного стану військові адміністрації та командування мають право тимчасово використовувати земельні ділянки для потреб оборони. Йдеться про будівництво окопів, бліндажів, протитанкових ровів та інших фортифікаційних споруд на землях сільськогосподарського призначення. Водночас право власності за аграрієм зберігається, а сам факт розміщення військових об’єктів не означає втрату земельної ділянки. Ба більше, чинне законодавство прямо передбачає можливість відшкодування збитків у таких випадках.