Торгується з владою: навіщо партія Тимошенко підіграє Коломойському
Оскарження депутатами від "Батьківщини" "антиколомойського" закону – спроба партії проявити себе в опозиційній ніші та поторгуватися з владою, вважають експерти.
Таку думку 24 каналу висловив політолог Петро Олещук.
Цікаво Депутати оскаржили "антиколомойський" закон у Конституційному суді
Позов до Конституційного суду щодо "антиколомойського закону" – ініціатива "Батьківщини". Це зручний механізм торгівлі з владою, створення інформаційного приводу і спроба відновити продуктивні взаємини з Коломойським,
– вважає Петро Олещук.
Експерт нагадує: Юлія Тимошенко намагалася використати тему з ринком землі для підвищення рейтингів. Це принесло "Батьківщині" короткотермінове зростання популярності. Утім, як показують останні соцопитування, партія повернулася до свого базового електорату (Згідно опитування КМІС, "Батьківщину" підтримує 8% виборців – "24").
Цікаво Без дому, але з оновленим автопарком: Тимошенко показала свої доходи
При цьому Олещук зауважує: Конституційний суд з висновками, вочевидь, не поспішатиме. А саме рішення буде двозначним. Звичайно, це може вплинути на співпрацю з МВФ. Адже цей закон був однією з умов подальшої співпраці. За його словами, МВФ нецікаво, хто, які позови подає. Фонду важливий результат. Якщо КС вирішить, що антиколомойський закон не діє, то МВФ ухвалить відповідні висновки. Але ніхто не заважає Верховній Раді доопрацювати закон і знову за нього проголосувати.
Що відомо про "антиколомойський" закон
- Закон щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності був однією з головних вимог МВФ для наступного кредиту Україні. Закон називають "антиколомойським", оскільки наразі найбільше значення він має для державного Приватбанку в протистоянні з колишнім власником – Ігорем Коломойським.
- Сам олігарх закон називає не "антиколомойським", а антиукраїнським.
- Закон передбачає, що власники і ексвласники банку, інтереси яких були порушені через виведення фінустанови з ринку, можуть отримати відшкодування збитку лише у грошовій формі.
- Після першого читання до законопроєкту подали понад 16 тисяч поправок. Однак вже 13 травня Верховна Рада ухвалила документ у другому читанні, згодом документ підписав президент, а 23 травня закон набув чинності.
64 народних депутати подали до Конституційного суду позов. Закон оскаржують на таких підставах:
- Порушення процедури включення його до порядку денного.
- Розгляд правок по скороченій процедурі.
- Закон унеможливлює відновлення права на банк навіть у випадку скасування рішення про його відчуження.