Бацькі кінець: чи можливий воєнний путч у Білорусі

14 березня 2022, 12:14
Читать новость на русском

"Міф" про загадкову російську душу для українця – прямолінійний, як сокира, якою герой Достоєвського зарубав нещасну стару. Водночас споріднена їй "білоруська душа" у нас маловивчена. Ми ніколи не розуміли цей народ.

Ми не розуміли покірність, що уживається в ньому з вулканами громадянської активності, і за сходи національної самосвідомості, які легко гасяться помиями кремлівської пропаганди.

Читайте також Росія вже не знає, як вийти з війни

Брат з проблемами

Але попри протиріччя, в Україні до останнього вважали білорусів дружнім народом. А їхню державу – загалом нейтральну. Попри біполярність Лукашенка та його залучення до антиукраїнської політики на стороні Путіна.

У Києві намагалися привселюдно не розглядати Мінськ явним придатком Москви. Ставилися до нього поблажливо, з розумінням складної ситуації. Не акцентуючи, наприклад, на синхронних із Росією голосуваннях в ООН із чутливих для України питань окупації Криму та війни на Донбасі. Підвищуючи цим геополітичну вагу Мінська та рятуючи Лукашенка від ізоляції.

Зміна ситуації

Лінія поблажливості обірвалася після надання Білоруссю території та ресурсів для агресії Путіна проти Києва. Країна перестала бути умовно дружньою, коли в Україну звідти полетіли крилаті ракети та бойова авіація Росії. Сьогодні Мінськ – за крок від того, щоб стати кровним ворогом України, якого битимуть так само затято, як і росіян.

Багато експертів не готові відповісти однозначно, чи перейде Мінськ межу прямої участі у путінській агресії. А точніше – чи виконають військові країни злочинний та психологічно дискомфортний для себе наказ Лукашенка?

Якщо вони відмовляться атакувати Україну, то як розгорнуться подальші події у країні? Тим більше що анонсоване на 11 березня вторгнення військ Білорусі в Україну вже не відбулося. Хоча, за підтвердженими даними розвідки, Лукашенко наказав це одразу після провокаційного бомбардування штурмовиком Росії білоруського села.

Штауффенберги з Мінська

Ситуація там різко загостриться, якщо військові насправді відмовилися виконати наказ Лукашенка. У цьому середовищі до "бацьки" ставляться стримано-зневажливо, а з Україною воювати категорично не хочуть.

Подібні погляди близькі переважній кількості білорусів, що споріднює їх зі своєю армією. Соцопитування агентства Chatham House серед міського населення показало, що 97% громадян – проти участі своєї країни у війні з Україною. Для Лукашенка такі настрої досі були ключовим фактором стримування від прямої участі в агресії.

Якщо ж Путін дотис молодшого партнера і змусив віддати наказ, який проігнорували військові, то Лукашенку варто готуватися до радикально жорстких наслідків. У кращому собі випадку він зіткнувся з тихим саботажем збройних сил. В умовах війни це малоймовірно. Тому можна одразу прораховувати жорсткий сценарій. А значить –  диктатор заклав фугас під власний зад.

Якщо армія Республіки Білорусь піде на принцип і відмовиться воювати з українцями, вона вимушено шукатиме нову мету. Військові не можуть бути без уявного чи реального супротивника. Єдиний кандидат на таку роль – сам Лукашенко.

Армія, яка демонстративно відмовилася виконувати наказ верховного головнокомандувача, однозначно готова до наступного кроку – повернути проти нього зброю. Тим більше відчуваючи максимальну підтримку громадян. Рішучість військових здатна радикально змінити національний ландшафт Білорусі.

Будь-який командир, який проявив у цій ситуації лідерство та очоливши процес повалення Лукашенка, стане історичним героєм для всього світу. І з урахуванням природної м'якості білорусів поняття «хунта» в цьому випадку не буде образливим.

Нема протиотрути

Важливо, що Лукашенко із Путіним нічого не зможуть протиставити військовому путчу у Мінську. Перший спирається на ненависну людям "охранку" – МВС, яка тиснула на протести після вкрадених виборів. ОМОН – боягузливий і "зіллється", побачивши перед собою озброєних навчених бійців. А другий – зав'яз по саму маківку в українській кривавій авантюрі.

Авторитету та сили армії Республіки Білорусь достатньо для спецоперації щодо повалення Лукашенка.

Якщо його сповнюють, для України та Білорусі –  це буде ідеальний варіант. Так вдасться нейтралізувати єдиного військового союзника Путіна, уникнувши прямої участі у війні його досить боєздатної армії.

Внутрішнє загострення у Білорусі зруйнує військову логістику, яку на шкоду своїй країні забезпечує Путіну Лукашенко. А двом народам це дозволить не перейти межу, за якою кровна війна.

Знищені авто та дитячі іграшки: страшні кадри з Романівського мосту, який зруйнували окупанти –  дивіться відео: