Безславний кінець гучної справи: замах на Шокіна виявився фейком

Як все починалося

Пам'ятаєте, був за часів Петра Порошенка генеральний прокурор Віктор Шокін. Про якого забули на декілька років, аж раптом він сплив у скандалі з імпічментом президента Трампа, стверджуючи, що його звільнення домагався тодішній віце-президент США Джо Байден, який таким способом начебто намагався врятувати від тюрми власного сина.

До теми Колишнього генпрокурора Шокіна намагалися вбити, – Джуліані

Більшої маячні складно уявити, але Шокін продовжував розкручувати цей сценарій та навіть поскаржився у ефірі американських телеканалів, що його намагалися вбити в Україні ледь не на замовлення американців, отруївши ртуттю. Цю версію активно поширював адвокат Трампа Руді Джуліані, розповідаючи, що Шокін двічі помирав і його двічі повертали до життя. Але ця паранойя та теорія змов поширюється не тільки на американських каналах. На неї тривалий час витрачалися гроші українського бюджету.

Руді Джуліані / фото The New York Times

У лютому 2015 року колишній головний військовий прокурор України Анатолій Матіос приголомшив світ про замах на тодішнього генпрокурора Шокіна з використанням тепловізора.

Я відповідально хочу заявити, що вчора (це листопад 2015 року – 24 канал) під час проведення службової наради о 21 годині 52 хвилини, перебуваючи на своєму робочому місці, Генеральний прокурор та співробітники, які перебували під час проведення наради, потрапили під обстріл снайпера. Було випущено три кулі… У деяких з оточуючих будинків виявлені сліди злому замків на горищах,
– заявив тоді Матіос.

Замах на генпрокурора – це серйозний злочин. Особливо, якщо ідеться про людину, яка уособлює закон та справедливість. Але ні те, ні друге не підпадає під визначення водевілю, який розіграли Матіос та Шокін. Слідство по замаху на Шокіна було відкритим протягом майже 5 років. І лише декілька тижнів тому офіс Генпрокурора закрив кримінальну справу про замах на Шокіна за допомогою тепловізора.

Дивіться повне відео блогу "Чесна політика" за 18 березня 2020

Скільки сил було витрачено

А тепер лише вдумайтеся у цифри, які я озвучу. У справі на початковому етапі було допитано 700 свідків, проведено близько десяти слідчих експериментів і стільки ж судових експертиз. Виявилося, що ще наприкінці 2015 було встановлено, що ця історія є маячнею. Так, через два дні після імовірного замаху на Шокіна було проведено слідчий експеримент із використанням прицілу з оптичною присвіткою ПОСП 6*42, тепловізора "Пульсар Квантум" та пристрою нічного бачення "Армасайнт". Висновок: за допомогою тепловізора неможливо помітити людей, які знаходяться в кабінеті генерального прокурора.

Читайте також Україна повинна була позбутися Шокіна, щоб вижити, – ексдержсекретар США Керрі

Ще через тиждень, у листопаді 2015 року був проведено ще один слідчий експеримент і також доведено, що з місця скоєння пострілу неможливо побачити людей в кабінеті генерального прокурора. Розслідуючи цей псевдозлочин, аналізувалися 32 відеозаписи з камер спостереження навколо генпрокуратури. Було здійснено поквартирний обхід будинків поблизу Офісу генпрокурора.

Аналізувалися трафіки мобільного зв'язку в цьому районі. Було встановлено всіх власників автомобілів Toyota Land Cruiser у Київській області, тому що цей автомобіль чомусь викликав підозри у слідства.

Ви уявляєте загалом масштаб задіяних ресурсів правоохоронних органів: їхнього часу, грошей, відволікання від розслідування справжніх злочинів, щоб лише підтримувати ілюзію начебто замаху на Шокіна? Все це закінчилося нічим. Жодних ознак погроз Шокіну встановити не вдалося – так само, як довести використання тепловізора.

З 2017 року у справі не відбувалося нічого. У травні 2019 року, після активізації адвоката Трампа Руді Джуліані на українському напрямку, адвокати Шокіна долучили до справи роздруківки з інтернету про тиск Джо Байдена на Петра Порошенка з метою відставки їхнього клієнта – Шокіна – з посади генпрокурора. Але при цьому сам Шокін не допитувався, і він так і не подав заяву про вчинення щодо нього кримінального правопорушення. Також він не просив про залучення його до справи в якості потерпілого.

Справжні потерпілі можуть лише мріяти про таку увагу

І от 28 лютого 2020 року – а псевдозамах стався у листопаді 2015 – лише через неповних 5 років генпрокурор Рябошапка закрив справу про тепловізор – за статтею "відсутність в діянні складу кримінального правопорушення”.

Руслан Рябошапка / Скріншот

Вся ця історія з пострілом за допомогою тепловізора виглядає комедійно, якщо не думати про те, що державні час та кошти витрачалися на абсолютну маячню. І що справа висіла відкритою з 2017 року попри те, що з того моменту в ній взагалі не проводилися жодні розшукові або слідчі дії. Просто ніхто не брався на себе сміливість сказати "а король-то голий" і закрити провадження, яке було розкручене медійно з усіх телеекранів країни.

Читайте також Аваков консолідує владу і плете інтриги: що запланував "вічний" міністр

І можна лише з сумом констатувати, що в розслідуванні реальних злочинів, а не псевдозамаху на Шокіна за допомогою тепловізора, витрачається набагато менше зусиль та ресурсів, і справжні потерпілі можуть лише мріяти про таку увагу та масив пророблених дій, як сталося в історії з Шокіним. Саме тому реформа прокуратури має бути доведена до кінця, щоб головні законники країни займалися реальними злочинами, а не піар-маячнею.