Було 3 причини: навіщо Вашингтон влаштував терміновий візит Блінкена

20 січня 2022, 11:38

Терміновий візит держсекретаря США до України. Що у цій фразі лякає найбільше? Дозволю припустити, що все і тим більше у такому поєднанні. Особливо бентежить питання, що стало цьому причиною.

Розпочну з того, що візит держсекретаря став доволі несподіваним, оскільки оголосили про нього лише напередодні, 18 січня. А вже 19 січня зустрічали в аеропорту.

До теми Блінкен прибув у Київ: що відомо про терміновий візит держсекретаря США в Україну

Тоді ж нам повідомили і про основу мету приїзду – Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ, запросив. Тож, мовляв, вони приїхали. Але ж явно не для того, щоби борщу поїсти, хоч він у нас дійсно супер смачний.

Не можна більше закривати очі на загрозу від Росії

А щоби про мир поговорити, який висить на волосинці через постійну військову загрозу з боку Росії. І більше закривати на це очі – не можна, заявив Ентоні Блінкен.

Бо та 100-тисячна армія нікуди від наших кордонів не відходить. А там, де 100 тисяч, як каже наш головнокомандувач Збройних сил України генерал-лейтенант Валерій Залужний, може бути і 200, і 300, і мільйон.

І ви знаєте, може саме ці слова Залужного і були почуті у США, бо саме про реальну загрозу і приїхав говорити держсекретар.

Спочатку до нас, потім поїде до Німеччини на зустріч з головною німецькою дипломаткою Анналеною Бербок, яка, цитую, "не бачить альтернативи стабільним відносинам з Росією" і вважає Росію "чимось більшим, ніж нинішня критика її політичного керівництва: це культурно багата нація, батьківщина Дмитра Шостаковича, Льва Толстого та Анни Нетребко".

Читайте також Потрібна допомога, особливо в непрості часи, – Зеленський про зустріч з Блінкеном

Остання, до речі, ще у грудня 2014 року передала терористам з тимчасово окупованих територій Донбасу 1 мільйон рублів "допомоги". І засвітилася з Царьовим та їхнім прапором.

А далі вже поїде держсекретар і на зустріч до керівника МЗС Сергія Лаврова. З ним Блінкен має зустрітися у Женеві 21 січня. І саме ця дата має стати відправною точкою у розумінні США "чи готова Росія до повномасштабної війни". 

Повний випуск "Такі справи" на 24 каналі: дивіться відео

 

Скільки можна говорити про війну

На якомусь етапі у вас може виникнути логічне питання "та скільки ж можна вже про ту війну говорити!? Все і так зрозуміло!".

А я вам скажу, все та не все. Бо одна з головних причин, чому США, армія якої згідно з рейтингом займає першу сходинку серед усіх найкращих армій світу, так уникає військових дій – це те, що кожен військовий для них важливий і безцінний.

На відміну від тої ж таки Росії, яку втрати у приблизно 50 – 100 – 150 тисяч солдатів абсолютно не лякають. Бо на зміну одному російському Івану з рушницею прийде інший.

І якщо вже згадала про армію США, то згадаю і про нашу. Бо у тому ж таки рейтингу найсильніших армій світу, наші Збройні сили піднялись відразу на 3 позиції і наразі займають 22 сходинку.

Цікаво Кубань та Закерзоння: Кулеба показав Блінкену карту України з "посунутими" кордонами

І що ще цікаво, так це те, що для того, щоби визначити, хто де у тому списку розташувався, фахівці враховували 50 різних факторів, включаючи чисельність збройних сил, рівень технічного оснащення, фінансування та використання сучасних технологій.

Українська армія посіла 22 місце

І як я вже сказала, перше місце в рейтингу найсильніших традиційно посіла армія США, друге за Росією, а третє – у Китаю. Україна у цьому рейтингу хоч і 22, але, якщо поглянути у графу артилерія, то наша тут на 7-ій сходинці.

А якби був пункт "бойовий дух", то тут би ми вільно могли зайняти і першу сходинку.

До речі, про бойовий дух. За ним теж приїхав Ентоні Блінкен, щоправда, сказав це своєю звичною дипломатичною мовою. Для чого це розуміння США. Щоби знати чи готові ми відстоювати власну безпеку?

Чи склали лапки і мирно чекаємо поки Захід прийде нам на допомогу, врятує і вирве нас з загарбницьких лап Росії. Та й загалом – наскільки серйозно ми до цього ставимось?


Ентоні Блінкен приїхав в Україну / Фото Getty Images

І третє, мета візиту це, грубо кажучи, звіт. Звіт про те, про що говорили США, ОБСЄ і НАТО з Росією "за нашою спиною", так би мовити. Маю на увазі ті всі зустрічі, які були раніше.

Держсекретар нам ще раз доводить те, що принцип "нічого про Україну без України" – працює.