Кешбек "Купуй українське": чи отримає Податкова доступ до карток українців

Чи "на часі" кешбек від президента

В Офісі Президента та уряді розробляють проєкт кешбеку, за яким громадяни отримуватимуть компенсацію за купівлю українських товарів. За словами нардепа Ярослава Железняка, на цю ініціативу мають виділити 3 – 10 мільярдів гривень із бюджету.

Читайте також Найзбитковіша держкомпанія 2023 року: аеропорт "Бориспіль" став лідером зі збитків

Економіст Борис Кушнірук під час розмови з 24 Каналом наголосив, що філософія, що потрібно купувати українське, не повинна бути прив'язана до будь-яких кешбеків. Це питання того, щоб громадяни усвідомлювали значущість економіки власної держави. Політика тих чи інших суб'єктів бізнесу по кешбеку, це їх особисте рішення, а коли це робиться за рахунок держави – виникають питання, вважає він.

Він додав, що питання полягає в тому, що уряд зробив для того, щоб підтримати бізнес. Наскільки сприятлива кредитна політика в Україні та чи сприятливі інші системи, які б стимулювали це? Тож економіст вважає, що це варто почати не з роздачі коштів, які нам дають західні партнери, а з внутрішніх можливостей, які є в межах країни.

Правила гри у сучасному бізнес-світі стрімко змінюються. Сьогодні як ніколи важливо дбати про баланс роботи та відпочинку, щоб мати сили та натхнення підкорювати нові бізнес-вершини. І Škoda Karoq легко допоможе з цим. З понеділка по п’ятницю будь на зв’язку навіть в дорозі за допомогою бездротового підключення телефону. А у вихідні сміливо рушай з родиною на відкриття нових місць, завдяки Off-Road режиму. І це далеко не все…

Натомість бухгалтер та експерт з ведення ФОПів Михайло Смокович висловив протилежну думку у коментарі 24 Каналу. На його погляд,  в Україні зовсім невеликі податки, якщо порівнювати із європейськими країнами. Крім того, після початку повномасштабного вторгнення в Україні не збільшились податкові ставки.

Така програма стимулювання саме споживачів для того, щоб збільшувались продажі, попит, кількість робочих місць, в принципі, чому ні, – можна спробувати. Тим більше це не програма, яку планують вводити раз і назавжди. Вона працюватиме у тестовому режимі до кінця 2024 року і потім можна буде подивитися за результатами цієї програми, чи доцільно її далі продовжувати, наскільки вона себе окуповує. Є підстави вважати, що вона спрацює на збільшення ВВП, об'ємів продажів та податків. Тому ця ідея розробляється, якщо вона буде працювати, її можуть прийняти й на 2025 рік,
– вважає він. 

Він додав, якщо спрацює не так гарно, як очікують, то цю програму просто можна закрити або обмежити певним чином. Наприклад, зменшити кількість кешбеку або взагалі його прибрати, але залишити сам знак "Зроблено в Україні", тобто залишити ресурс, який буде працювати.

На думку юриста Олексія Волохова, це не своєчасне рішення, тим паче програма кешбеку. 

Адвокатка Юлія Степаненко зауважила для 24 Каналу, що в цій програмі все ж є певні порушення прав українців. В силу закону, держава забезпечує споживачам захист прав і надає можливість вільного вибору продукції. Вільного вибору у даному випадку не відбувається, оскільки гроші, які тобі повернула держава, можна витратити тільки на те, що ця держава виробила.

Як це допоможе бізнесу

Смокович пояснив, що буде створено ресурс "Зроблено в Україні", тобто продукція, яка виготовляється в Україні буде маркуватися спеціальним знаком. І користувачі будуть розуміти, що продукція з цим маркуванням зроблена в Україні, і купуючи її вони будуть підтримувати і виробника, і економіку та сприяти тому, що буде сплачуватися більше податків.

Також у людей з'явиться матеріальний стимул купувати цю продукцію, тому що по ній буде йти кешбек на окрему карту, звідки потім можна буде ці гроші витратити. Куди саме, ще не зрозуміло. Можливо, буде обмеження, що витрачати можна буде тільки на продукцію українського виробника, або на певні категорії, типу ліки, донати на ЗСУ, чи комунальні послуги,
– сказав він.

Користь від цієї ініціативи, на його думку, наступна:

• збільшення попиту на продукцію українського виробника;
• збільшення продажів;
• активніша сплата податків;
• стимулювання економіки;
• збільшення кількості робочих місць. 

Звичайно, питання податкового тиску на бізнес є більш актуальним, ніж запровадження кешбеку та різні програми такого напряму. Водночас податкова реформа є складним завданням, для вирішення якого бракує політичної волі, тому влада обирає такі, м'яко кажучи, популістські методи підтримки бізнесу. Адже збільшити попит на українські товари коштом надання кешбеку за їх купівлю навряд чи вдасться. Український покупець є вибагливим та розбірливим. Якщо якість та ціна товару не будуть відповідати його вимогам, ніякий кешбек не змінить його рішення,
– прокоментував Волохов під час розмови з 24 Каналом.

Натомість Кушнірук дивиться на це питання більш песимістично.  Він вважає, що в першу чергу потрібно змінити політику НБУ.

НБУ передав банкам понад 100 мільярдів гривень по так званим депозитним сертифікатам. Кошти, які мали йти до держави, пішли комерційним банкам. У банків немає навіть жодного стимулу комусь давати кредити. А який сенс, якщо вони фактично просто ні за що отримують супер надходження й у них навіть не виникає потреби щось робити,
– пояснив він.

Кушнірук додав, що є питання до курсової політики. Якщо НБУ тримає курсові зміни, а внутрішня інфляція все одно є, то відповідна імпортна продукція стає дешевшою. Натомість внутрішня дорожчає в доларовому еквіваленті.

І хоча б з цих міркувань НБУ повинен був проводити помірковану процедуру девальвації. Це потрібно для того, щоб імпорт зрощувався, а внутрішня продукція була більш конкурентною. На думку Кушнірука, кешбек від президента не спотворить конкуренцію на ринку.

Нагадаємо! Програма поширюватиметься лише на юридичних осіб, а на ФОПів – ні.

Степаненко додала, що ідея дійсно полягає в підтримці українського бізнесу. Проте вона виділила два питання:

1. Джерело кешбеку – У комерційних банках ним є суми, що сплачуються користувачами за банківське обслуговування. Як буде формуватися "фонд кешбеку", якщо його платником буде Держава?
2. Для організації програми кешбеку планується залучення компаній, які обиратимуться шляхом тендеру. Чи не є це перспективою з корупційним присмаком?

Чи не спотвориться конкуренція на ринку

Волохов не погодився і додав, що це дійсно дивне рішення влади щодо обмеження дії програми для ФОПів. Таке рішення ставить під питання задекларовану мету програми – підтримки виробників українських товарів.

Щодо конкуренції на ринку України за умови реалізації цієї програми "Купуй українське", то як на мене, це стане проблемним, і не тому, що торкатиметься лише юридичних осіб (на скільки мені відомо коло суб’єктів необмежене), ця програма за своєю суттю є монополією. Тому Антимонопольний комітет вважаю має брати активну участь як у її розробці, так і у подальшому впровадженні,
– додала Степанчук.

Чи отримає Податкова доступ до карток українців

Волохов запевнив, що Податкова не отримає доступ до транзакцій українців, адже у неї немає для цього технічних можливостей.

Щоб стати учасником програми кешбеку "Купуй українське", треба буде додати в Дію одну зі своїх банківських карток і надати дозвіл на перевірку транзакцій. Такий дозвіл є фактично добровільною передачею інформації про банківські операції. При цьому історії про повне відстеження Податковою службою таких транзакцій, з метою донарахування податкових зобов’язань тощо, є сумнівними. Працівники ДПС технічно не зможуть опрацювати всю інформацію та приймати якісь рішення щодо неї, враховуючи її обсяги,
– сказав він.

Зверніть увагу! Юрист додав, що відсоток кешбеку не перевищить 10%, проте більш реально, що він складе 5 – 6% від вартості товару.

Смокович також висловив сумніви щодо чуток про доступ Податковою до карток. Він нагадав, що Дія просто отримає доступ до транзакцій, аби система могла працювати.

Податкова, як і раніше, не буде бачити всіх рухів по карті, транзакцій чи якогось загального обороту. Ця банківська таємниця для податкової не відкривається. Хоча багато розвинених країн таку практику мають і, згідно з національною стратегією доходів, її можуть також впроваджувати й в Україні протягом найближчих кількох років, але після вжиття заходів з реформування податкової та покращення сервісу платників податків,
– пояснив бухгалтер.

Заступник голови Адвокатського об'єднання "Алібі" Олексій Бебель теж не вважає, що податкова отримає доступ. У коментарі 24 Каналу він зауважив, якщо буде вважатися, що кешбек це дохід, то він має бути оподаткований.

Степаненко теж підтвердила, що такі відомості охороняються банківською таємницею і можуть бути розкриті лише за згодою самої людини. Інші особи, у тому числі державні органи (здебільшого правоохоронні), можуть одержати доступ до такої інформації виключно шляхом отримання судового рішення про надання дозволу. А для цього в них має бути підстава, якою зазвичай є розслідування кримінальної справи.

Програма "український кешбек" спрощує цей механізм, оскільки фактично держава "бачить" твої банківські операції, та надає державним органам прямий доступ до твоєї банківської таємниці,
– сказала вона.

Чи оподаткують кешбек

Олексій Волохов вважає, що такий кешбек буде оподатковуватися згідно до Податкового кодексу. Відповідно його кваліфікують як "Дохід".

Звичайно, кешбек буде кваліфікований як дохід, адже жодних виключень щодо таких операцій наразі Податковий кодекс не містить. За аналогією з кешбеком, отриманим за програмами банків, податковий агент, який здійснює перерахування на карту, буде вираховувати та сплачувати податки з цього платежу, зокрема ПДФО у 18% та військовий збір 1,5%. Можливо, будуть прийняті зміни до законодавства щодо звільнення цього кешбеку від оподаткування,
– пояснив експерт.

Натомість Смокович вважає, що кешбек оподатковувати не будуть й влада це чітко пропише у своєму проєкті.

Степаненко додала, так як дохід – це по суті фінансовий наслідок від усіх видів діяльності, то наврядчи можна казати про те, що повернутий на твою карту відсоток від покупки товару (хліба, шкарпеток, автомобіля), який не можна "в руках потримати" є доходом. Тому тут податків не виникає.

Крім того, органи податкової самі по собі не матимуть доступу до транзакцій. Проте, якщо покупець здійснює покупку вітчизняного товару на суму вищу за 400 тисяч гривень, то така фінансова операція підпадає під фінансовий моніторинг, в результаті чого банк може запросити інформацію про джерело походження коштів. У випадку наявності такого джерела, але відсутності оплачених з нього податків на горизонті і може з’явитися Податкова,
– сказала вона.

Проблеми українського бізнесу

Смокович виділив три основні проблеми українського бізнесу з якими він стикається у своїй професійній діяльності:

• Складна та неефективна комунікація між Податковою та бізнесом.
• Складність в трактуванні податкового законодавства.
• Складне трудове законодавство, яке досі використовує нормативні акти, які були складені ще до набуття Україною незалежності. Це одна із причин того, що бізнес боїться оформлювати найманих працівників.

Кушнірук доповнив його та вказав на скорочення споживчого попиту через падіння доходів населення.

Особливо невизначеність ситуації, що призводить до того, що коли йдеться про довгострокові покупки, люди їх уникають. Ширший сегмент бізнесу стикнувся з проблемою, що доходи населення падають, а можливість купувати щось особливо в більш дорогих сегментах, скорочується, – і це проблема. Бо дешевий сегмент менш маржинальний, тобто там менша прибутковість на продаж. Також є проблеми з кредитною та курсовою політикою та політикою НБУ щодо того, яким чином цей український бізнес має функціонувати,
– сказав він.

Він додав, що для малого бізнесу потрібно сплату ЄСВ зробити з мінімальної зарплати. А вся інша зарплата, яка сплачується, не має оподатковуватися.

Більш прозора система закупівлі бюджетної, яку здійснюють державні компанії. В чому одна із проблем? Я неодноразово казав, що один з інструментів боротьби з корупцією, це навіть коли через Прозоро щось закуповується, щоб максимально зменшувався розмір лотів. В цьому випадку більша кількість компаній могла б брати участь в цих закупівлях,
– додав співрозмовник.

Так сталося, бо умови закупівлі, які фактично пов'язані з якимсь конкретним продавцем, який має поставити щось тій чи іншій компанії, виписуються спеціально під цю ж компанію.