Зарплати підвищують, але є нюанс: які професії в Україні різко вирвалися вперед
Український ринок праці переживає серйозні зміни: через гострий дефіцит кадрів роботодавці змушені підвищувати зарплати. Проте самі працівники далеко не завжди це відчувають, а справжній “сплеск” спостерігають окремі професії.
Зарплати суттєво зросли: які області лідирують
Зараз компанії значно частіше говорять про підвищення зарплат, тоді як понад половина працівників не помітили суттєвих змін у своїх доходах. Про це 24 Каналу стало відомо з дослідження OLX Робота та EBA.
За рік найпомітніше медіанні зарплати зросли одразу в кількох областях. Найбільшу позитивну динаміку зафіксували у:
- Кіровоградській області – +29%, до 22,5 тисяч гривень;
- Львівській – +26%, до 33,5 тисяч гривень;
- Херсонській – +23%, до 18,5 тисяч гривень;
- Дніпропетровській – +22%, до 24,4 тисяч гривень;
- Вінницькій – +22%, до 26,5 тисяч гривень.
Найповільніше медіанні зарплати за цей період зростали у Чернівецькій області (+7%), Миколаївській (+10%), Донецькій (+11%), Хмельницькій (+11%) та Полтавській (+13%).
Робітничі професії вирвалися вперед
Особливо показовою є ситуація із зарплатами у червні 2026 року. Серед найбільш високооплачуваних професій опинилися саме робітничі спеціальності. Найвищі медіанні зарплати зафіксували у таких категоріях:
- Штукатури – 73,5 тисячі гривень, що на 22,5% більше, ніж роком раніше;
- Плиточники – 70 тисяч гривень (+47%);
- Фасадники – 70 тисяч гривень (+17%);
- Далекобійники – 65 тисяч гривень (+16%);
- Муляри – 65 тисяч гривень (+18%);
- Рихтувальники – 60 тисяч гривень (+20%);
- Будівельники – 50 тисяч гривень (+16%).
Тобто дефіцит працівників буквально змінює зарплатну карту України. Компаніям потрібні люди, які можуть виконувати конкретну роботу, і за таких умов роботодавці змушені конкурувати за працівника вже не лише вакансією, а й грошима.
Кому платять менше
Загальна тенденція до підвищення зарплат не означає, що доходи зростають абсолютно у всіх. За останній рік у низці професій медіанні зарплати, навпаки, скоротилися. Найбільше зниження зафіксували у:
- комплектувальників – -8%;
- сторожів – -5%;
- домробітниць – -4%;
- керівників відділів продажів – -3%.
Також незначне падіння доходів спостерігалося у косметологів (-2,5%), фармацевтів (-2%) та системних адміністраторів (-1%).
Чому працівники не відчувають підвищення зарплат
На перший погляд, ситуація виглядає парадоксально: компанії заявляють про збільшення зарплат, статистика показує зростання медіанних доходів, але значна частина працівників говорить, що їхні заробітки фактично не змінилися.
До прикладу, лише 22% опитаних зазначили, що їхня зарплата зросла до 10%, 12% – на 11 – 20%, а про підвищення більш ніж на 21% повідомили лише 4%. Натомість понад половина респондентів взагалі не відчули зростання доходів, ще 10% заявили про скорочення заробітної плати.
Тому середня або медіанна статистика по ринку не обов’язково означає, що кожен працівник отримав більше грошей. Для одних категорій доходи можуть стрімко зростати, тоді як в інших вони залишаються на попередньому рівні або навіть скорочуються.
Український ринок праці продовжує змінюватися під впливом кадрового дефіциту. Сьогодні роботодавці дедалі частіше переглядають рівень зарплат, особливо у тих професіях, де найбільше бракує людей. Саме тому найшвидше зростання ми бачимо не серед традиційно високооплачуваних офісних посад, а у робітничих спеціальностях,
– коментує Марія Абдулліна, керівниця напряму OLX Робота.
Фактично роботодавці змушені платити більше за тих спеціалістів, яких складно знайти та швидко замінити.
До слова, у серпні 2026 року середня зарплата в Україні становить 30 тисяч гривень. Порівняно із серпнем минулого року цей показник збільшився на 20%.
Роботодавці змушені конкурувати за працівників, особливо у тих сферах, де відчувається гострий дефіцит кадрів. У результаті компанії підвищують зарплати, щоб залучити нових співробітників і втримати тих, хто вже працює. Також на це впливає мобілізація, міграція тощо.