Після школи – на дроновий завод: що відбувається з ринком праці в Росії
- У Росії зростає тенденція залучення молоді до профтехосвіти та роботи на виробництві, зокрема в оборонному секторі, з метою швидкого виходу на ринок праці.
- Університетська освіта стає менш доступною через зростання вартості та зменшення бюджетних місць, що сприяє формуванню недорогої робочої сили.
Росія масово просуває новий тренд на ринку праці – "вища освіта не потрібна". Одразу після 9-го класу молодь активно залучають до технічних напрямів, зокрема виробництва безпілотних систем, тому підлітки йдуть працювати на заводи.
Яка тенденція на ринку праці Росії?
У 2025 – 2026 навчальному році лише 42,7% учнів у Росії обирають продовження навчання в старших класах після 9-го, пише СЗРУ.
Дивіться також Мінус мільярди: російська авіакомпанія "Азимут" опинилася на межі банкрутства
Така динаміка свідчить про зміну освітніх пріоритетів: влада цілеспрямовано спрямовує підлітків до системи профтехосвіти. Там вони швидше опановують практичні навички й раніше виходять на ринок праці. Паралельно з цим доступ до університетів стає більш обмеженим – зростає вартість контрактного навчання, зменшується кількість бюджетних місць.
- Фахівці дедалі частіше розглядають таку модель як інструмент формування масового сегмента недорогої робочої сили з мінімальним рівнем теоретичної підготовки та критичного мислення.
- Акцент робиться не на довгостроковому розвитку людського потенціалу, а на оперативному закритті кадрового дефіциту.
Окрему увагу приділяють оборонному сектору. На початку 2026 року в російських соцмережах активно просували можливості навчання та роботи в спеціальній економічній зоні "Алабуга" у Татарстані.
Підлітки розповідали про навчання в коледжі "Алабуга Політех" і паралельну роботу на дронових заводах із зарплатою до 150 тисяч рублів протягом одного-двох років. Водночас блогери отримували значні гонорари – від 250 тисяч до 1,5 мільйона рублів – за поширення таких матеріалів, що вказує на організований характер інформаційної кампанії.
Яка ситуація в економіці Росії та що відомо про дефіцит бюджету?
Дефіцит бюджету Росії за 2 місяці 2026 року розширився до 3,45 трильйона рублів, тобто це 1,5% ВВП, що досягає майже річного прогнозу, повідомляють в The Moscow Times.
Цікаво, що економіст Іван Ус розповів для 24 Каналу, що наприкінці минулого року влада Росії відзвітувала, що дефіцит бюджету складає нібито 5,7 трильйона рублів. Втім колишній перший заступник очільника Центробанку Росії заявляв, що насправді реальний дефіцит становить десь близько 8 трильйонів.
Річ у тім, що окремі видатки росіяни перенесли з 2025 року на 2026 рік. І такий суттєвий дефіцит за 2 місяці 2026 року тому показник.
Ус пояснює, що росіяни вважали, що зможуть покривати дефіцит коштом від нафтогазових надходжень. Крім того, Ус називає ще один фактор, який впливає негативно на покриття дефіциту Росії. Йдеться про міцний курс рубля.
Економіст Олег Гетман для 24 Каналу додає, що найкритичніше для їх дефіциту як цього року, так і торік, є ціни на енергоносії. І в першу чергу, на нафту.
За два місяці 2026 року світова ціна нафти марки Brent трималася на рівні 60 доларів за барель, а відповідно, російська марка Urals могла становити десь 40 доларів за барель, що доволі близько до собівартості. І якби така ситуація протрималася до кінця року, то наслідки для Росії були б критичними.
Рейтинг Путіна падає
Рейтинг довіри до Путіна та владних інституцій у Росії знижується через фінансову кризу та продовження війни.
Російська влада зберігає формально високі рейтинги, проте соціальна база підтримки звужується, що робить Кремль вразливим до економічних криз.