Бюджет-2017: депутатам – зарплати, українцям – тарифи, гривні – падіння

Депутати в місяць хочуть зарплату, як у вчителя за рік

Навколо проекту Держбюджету на 2017 рік, сформованого урядом Володимира Гройсмана, було чимало дискусій. В першу чергу, експертне середовище і багато політиків досить скептично оцінили наміри Кабміну підвищити зарплати працівникам бюджетної сфери і соціальні платежі малозабезпеченим категоріям. Піднімати зарплати, безумовно, потрібно, але питання, кому, на скільки і які джерела для цих надходжень? По-перше, хоча бюджет більш збалансований, ніж у 2016 році, і схвалений МВФ, немає гарантій, що на підвищення вистачить коштів. Левову частку "з'їдають" субсидії плюс Держбюджет покриває дефіцит Пенсійного фонду.

По-друге, таке підвищення, зокрема, лікарям і вчителям, яким обіцяли збільшення зарплат на 20-30%, "з’їсть" інфляція. І на виході підвищення соціальних стандартів де-факто не відбудеться. Експерти вважають: щоб наповнювати бюджет, необхідно, аби працювали підприємства. На їхній погляд, реформи нинішньої влади призводять до великої деіндустріалізації. Відповідно, виробництво зникає – і це можна побачити по падінню ВВП.

Крім того, одне з основних джерел надходжень до бюджету – 10,5 мільярда гривен, які уряд планує отримати за рахунок закону про спецконфіскацію. Закон, який передбачає конфіскацію незаконно набутих активів ще до судового вироку. Його автори, депутати з фракції "Народний фронт", переконують, що мова йде про повернення вкрадених грошей екс-президентом Януковичем. Однак більшість парламентарів відверто побоюється, що закон зможуть застосувати до всіх, хто буде не задоволений владою. Так чи інакше, закон досі не ухвалений. Тому й гроші ці тільки на словах.

Однак, народні депутати, які публічно говорять про те, як вони дбають про своїх виборців, спочатку вирішили подбати про власний добробут. Причому зробили це потайки, сподіваючись, що ніхто цього не помітить. Так, в постанові №5000-п парламентарі як з фракцій коаліції, так і опозиції, зокрема, "радикал" Василь Амельченко і представник "Батьківщини" Іван Крулько, заклали зарплату на рівні 36 тисяч гривень на місяць.

Чим вища зарплата у парламентарів, тим простіше купувати квартири

Нагадаємо, що це не перше підвищення зарплат нардепам за останні два роки. Восени 2014-го їхня зарплата становила 6,5 тисячі гривень. На початку 2016-го – вже 17,5 тисячі гривень. Тепер слуги народу хочу отримати вдвічі більшу зарплату. Тобто не на 10- 20%, а на майже 100% (!).

Деякі експерти і самі депутати пояснюють це тим, що низькі зарплати у парламентарів і держслужбовців – шлях до корупції.

Люди, які приймають рішення, розподіляючи мільярди гривень, не повинні робити вигляд, що отримують зарплату у 5 тисяч гривень, ходять у дорогих костюмах і при цьому роблять вигляд, що все в країні нормально. Чим більша зарплата, тим більше незалежний депутат,
– заявив народний депутат від БПП Борислав Розенблат.

На думку економічного експерта Бориса Кушнірука, якщо депутати отримують зарплату суттєву нижчу, аби вони могли виконувати свої службові обов’язки, то вони будуть шукати, де їм заробляти. Один із варіантів – їм будуть доплачувати олігархи, щоб парламентарі голосували за потрібні закони. До того ж, за його словами, з точки зору бюджетних видатків нічого страшного в такому підвищенні немає. Це дрібниці.

З ним не погоджується економічний експерт Андрій Новак. На його переконання, депутати повинні собі підвищувати зарплату на стільки ж, як для всіх інших українців – тобто на 10%.

Так, якщо порахувати, то ця дрібничка для українських платників податків щорічно обійдеться майже в 200 мільйонів гривень. Щоправда, прем’єр Гройсман запевнив, що не допустить такого підвищення (щоправда, правових важелів у нього нема). Крім того, автори постанови говорять, що, з одного боку, зарплату собі вони підвищать, а з іншого боку – тих, хто без вагомих причин не відвідує засідання, штрафуватимуть. Наразі за один прогул з депутата знімають денну зарплату – 700 грн. Однак немає жодних гарантій, що таке підвищення зменшить у парламенті кількість "ручних" депутатів, чиї голоси скуповують олігархи. Можливо, піднімати зарплати і потрібно, але зараз не найкраща економічна ситуація в державі, щоб це робити. Виходить, що на тлі зубожіння більшості українців парламентарі за рік вже вдруге підвищують свій оклад.

Курс гривні і інфляція

Туманною, якщо так можна сказати, залишається ситуація з курсом гривні. Уряд разом з НБУ (а парламент це підтримав), заклали курс української валюти на 2017-й в межах 27,2 гривні за 1 долар США. Причому, бюджетну резолюцію на 2017 рік Кабмін формував ще влітку, коли курс був 24,5 гривні за "зелений". При цьому інфляцію на наступний рік уряд і НБУ заклали меншою, ніж у 2016-му – її знижено з 12% до 8%. Як стверджує голова НБУ Валерія Гонтарева, українцям не треба особливо звертати увагу на курс гривні, головне – інфляція буде нижчою, аніж очікувалося.

Інфляція існує двох видів. Монетарна, яка викликана друкуванням грошей, і інфляція видатків. Чи може вплинути НБУ на другий вид? Ні. Монополісти піднімають ціни. Приміром, якщо на зовнішніх ринках зростає ціна на нафту, то це призводить до зростання видатків підприємств, які її купують. Що стосується монетарної політики, то вона недостатньо жорстка. Але в цьому році інфляція буде нижчою 12%, як прогнозували уряд і НБУ,
– переконаний Борис Кушнірук.

При цьому він зауважує, що показник інфляції не завжди коректно рахують. За словами Кушнірука, є річна інфляція, а є, що називається, дата на дату: тобто, умовно, грудень до грудня. Тому якщо, приміром, ціни майже рік не зростали, а в грудні піднялися на 10%, то це не означає, що річна інфляція 10%. Вона буде нижчою.

Водночас Андрій Новак переконує – в Україні вже більше року немає жодних причин для падіння гривні. Всі фактори, які формують курс, позитивні. Перший – зовнішньо-торгівельний експортно-імпортний баланс. Півроку тому це був плюс мільярд доларів, зараз мінус мільярд. Тобто торгівля приблизно збалансована, і ситуація геть інша, аніж у 2014 році, коли баланс склав мінус 13 мільярдів доларів.

Другий – платіжний баланс. Зараз, за його словами, зведений платіжний баланс взагалі плюсовий – плюс півмільярда доларів. І третій фактор – державний борг. Оскільки минулого року Україна отримала реструктуризацію із списанням 20%, то державний борг також поки не тисне на курс гривні.

Падіння гривні в НБУ вважають цілком нормальним процесом

Новак також переконаний, що прогноз інфляції на 2017 рік на рівні 8% – нереалістичний.

В дохідній частині бюджету є два показники, які роблять такий прогноз нереальним. Перший – уряд розраховує, що надходження від ПДВ зростуть на 35%. У нас ПДВ за економічною природою – це звичайний податок на споживчі ціни. Тобто такий ПДВ означатиме, що і ціни зростуть на 35%. Мінімум на 25-30%,
– переконаний він.

Другий показник, за його словами, – це доходи в бюджет, які уряд хоче отримати від самого НБУ в 2017 році, – 45 мільярдів гривень.

В цьому році ці надходження склали 30 мільярдів. А на наступний вони збільшені вже на 50%. Це означає запуск друкарського станка Нацбанком. Тому показник у 8% буде нереально виконати,
– наголошує Андрій Новак.

До того ж експерта дивує, що глава НБУ радить звертати увагу не на курс гривні, а на рівень інфляції. На думку Андрія Новака це більш ніж непрофесійно. Адже головне завдання НБУ – формування курсу національної грошової одиниці, її стабільність. Це основа для фінансової стабільності банківської системи, що, в свою чергу, є основою для економічної стабільності.

Гонтарева і зловживання службовим становищем

Ухвалення Держбюджету супроводжувалося звинуваченням глави Нацбанку Валерії Гонтаревої в непрофесійності, зокрема, у сфері курсової політики, яка призвела до серйозного знецінення гривні. Народний депутат від Опоблоку Сергій Тарута виступив із вимогою розслідувати діяльність Гонтаревої на посту голови Нацбанку. Як стверджує Тарута, за 2 роки Гонтарева зуміла не тільки знищити банківську систему країни і обвалити курс національної валюти, а й взяти безпосередню особисту участь в колосальній кількості епізодів, що вимагають негайного розслідування і правової оцінки компетентними органами. За його словами, підконтрольні Гонтаревій фінансові структури в 2013-2014 роках "відмили" чимало коштів, вкрадених Януковичем і його оточенням. Він також звернувся з відповідним листом до президента Петра Порошенка.

Гонтарева вважає, що їй хочуть помститися власники ліквідованих банків

За словами Бориса Кушнірука, хоча до Гонтаревої є певні претензії, обвинувачення – це піар-кампанія проти неї. Адже главу НБУ не стільки звинувачують у падінні гривні, скільки на неї йде атака з боку банків, які вона ліквідувала.

Основні виклики для НБУ – це формування курсу гривні, ліквідація так званих поганих банків і грошово-кредитна політика. По першим двом пунктам ситуація більш-менш позитивна. Процес ліквідації банків повинен бути ще більш радикальним і жорстким. Адже протягом двох десятиліть це не робилося,
– говорить він.

На переконання експерта, за час свого керівництва Гонтарева не видавала кредитів банкам без серйозного забезпечення. Існує два типи кредитування. Ломбардне – під заставу державних облігацій. Другий тип – під заставу активів чи особисті зобов’язання власників банку. Більше питань, зауважує Кушнірук, виникає щодо рефінансування банків, які видавалися до призначення Гонтаревої. Крім того, вважає він, у випадку неповернення власниками банків взятих коштів, які вони отримати фінансування під власні зобов’язання, їх можуть засудити за шахрайство.

Безперечно, не можна виключати якогось шахрайства. Тоді треба пред’являти претензії до юридичної служби НБУ, яка не прописали більш жорсткі умови, які б захистили регулятор. По-друге, це кримінальна відповідальність власників банків. НБУ не завжди може бути захищений від шахрайств, тому що наша судова система часто ухвалює абсурдні рішення,
– зауважує Борис Кушнірук.

Сама Гонтарева переконана, що нападки на неї здійснюють власники так званих "поганих банків", які вона ліквідувала. Загалом було ліквідовано 30%, серед яких більшість – це банки, які відмивали кошти Януковича і його прибічників. Цікаво, що сама глава НБУ закцентувала увагу на тому, що чимало таких кредитів для рекапіталізації банків було видано ще за часів прем’єрства Юлії Тимошенко.

Також не зрозумілою залишається ситуація з банком "Хрещатик", 25% в якому належало КМДА. Банк отримав рефінансування вже при Гонтаревій. Але зрештою цю фінансову установу визнали банкротом. Хоча не було секретом, що головні акціонери банку – іноземці, які зареєстровані в офшорах.

Тому, незважаючи на оптимізм уряду і безпосередньо прем’єра Володимира Гройсмана, що всі макроекономічні показники в цьому році вдалося стабілізувати, українці бачать протилежну картину. Ціни, тарифи, податки зростають. А низький курс гривні по відношенню до долара означає лише одне: підвищення споживчих цін практично на всі товари. Тому обіцяний зріст зарплат для звичайних українців мало втішає. Більшості українських громадян і надалі доведеться виживати. Водночас народні депутати і урядовці підвищуватимуть собі зарплати, мотивуючи це тим, що вони таким чином борються з корупцією. А при цьому купують машини люкс-класу і такі самі квартири і маєтки.

Читайте також: Бюджет великих надій: чого очікувати від головного фінансового документа держави