Хто може очолити МОЗ та як це вплине на медичну реформу

5 серпня 2019, 20:05
Читать новость на русском

Наразі в Україні зберігається інтрига щодо того, хто ж сформує новий уряд. Чи не найбільше питань викликає Міністерство охорони здоров’я, адже зміни у цій сфері відбулися значні і саме від нового очільника буде залежати, чи вдасться їх зберегти та завершити усе заплановане.

Кого бачать на посаді очільника МОЗ?

Голова виборчого штабу "Слуги народу" Олександр Корнієнко в інтерв’ю одному з видань заявив, що йому відомо про розглядання лише однієї кандидатури на посаду міністра охорони здоров’я. Йдеться про відомого у медичній спільноті колишнього власника і співзасновника приватної клініки "Борис" Михайла Радуцького. Саме його кандидатуру на цей пост наразі найактивніше обговорюють у ЗМІ.

Читайте також: Кандидати на посади міністрів та силовиків: прогнози і заяви

Корнієнко не впевнений, що Радуцький буде міністром, однак зазначив: у нього точно є своє бачення, як краще реформувати сферу охорони здоров’я. І, можливо, він знайде потрібний формат для цієї роботи навіть не у ролі очільника МОЗ.

Проте Радуцький не раз говорив: бажання обіймати посаду міністра у нього не має.

Моя ідеологія щодо кандидатури міністра (якщо зі мною будуть радитися) – це точно має бути людина не публічна, без політичного бекграунду. В іншому випадку у нього просто не буде часу на виконання своїх прямих обов'язків. Міністр повинен займатися медициною, а не відмиванням того, що на нього полетіло з "вентилятора",
– заявив він.

Радуцький додав, що є публічною людиною і має чимало "вигаданих чи правдивих" скелетів у шафі. Тому, якщо очолить МОЗ, то спочатку "буде витрачати час не на роботу, а на виправдовування". Раніше ж він стверджував, що погодиться, якщо йому запропонують очолити МОЗ, "але лише на якийсь час, поки не підготують іншу людину".

За його словами, "нічого, що було зроблено хорошого попередніми урядами, скасовувати не збираються". Зокрема, йдеться про принцип "гроші ходять за пацієнтом", створення НСЗУ, нововведення на первинному рівні, курс на страхову медицину. Все ж, є системні питання, які, на думку Радуцького, варто переглянути.

Хто такий Михайло Радуцький?Український підприємець, співзасновник медичної клініки "Борис". Продав клініку, оскільки дав президенту Зеленському відповідну обіцянку, коли пішов у його команду. Був радником очільника КМДА Віталія Кличка та членом Вищої Медичної Ради Міністерства охорони здоров'я України. Пройшов до Верховної Ради ІХ скликання за списком "Слуги народу".

Також у обговореннях про можливого очільника МОЗ фігурує ім’я Андрія Шипка. Зокрема, про це у травні заявляв олігарх Ігор Коломойський. Сам Шипко говорив, що "Коломойського щодо діяльності МОЗ консультує з 2014 року". За його словами, він пояснював олігарху, які є плюси та мінуси у роботі Супрун.

Хто такий Андрій Шипко?Андрій Шипко – нардеп VIІ та VIII скликань. До 2014 року був членом Партії регіонів, після Євромайдану перейшов до "Відродження". Один із авторів законопроекту про страхову медицину. Голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року. За інформацією ЗМІ, він тісно пов'язаний з проросійським політиком Олександром Вілкулом. У липні 2018 року подав проект постанови № 8587 про звільнення Уляни Супрун.

Чи є шанси в Уляни Супрун?

Уляна Супрун виконує обов'язки міністра охорони здоров'я з 22 липня 2016 року. У травні 2019 року вона заявила, що має намір залишитися на посаді. У команді Зеленського жодних коментарів з цього приводу не надавали.

Як зазначав 24 каналу політичний аналітик Дмитро Купира, Супрун могла б залишитися на посаді, якщо буде прийняте рішення про формування технократичного уряду.

Якщо буде політичний, то вони (команда Зеленського, – 24) не захочуть брати на себе той негатив суспільний, який, на жаль, є. І скажуть, що вони – новий уряд, у якого поки що повний кредит довіри,
– пояснює аналітик.

Говорячи про результати роботи Супрун на посаді, експерт стверджує: реформа охорони здоров'я була "непідйомною" в Україні, а їй вдалося її підняти. Поки що не закінчити, але щонайменше – зробити систему набагато досконалішою.

Якщо ж таки буде прийняте рішення про уряд політиків, які з цієї позиції будуть вести персональні політичні кампанії, то в Уляни Супрун шансів набагато менше. Адже, хоча частина суспільства завжди позитивно оцінювала її роботу, була проведена і велика кампанія з дискредитації тих змін, які відбувалися у сфері охорони здоров’я.

Читайте також: Медичне страхування: коли добровільне стане обов'язковим і як це працюватиме

Зважаючи ж на попередні призначення влади, навіть експертам з досвідом робити конкретні прогнози важко. Очолити міністерство може як, наприклад, раніше невідомий загалу випускник західних університетів, так і "комфортні" для самого Зеленського фахівці-співвітчизники. До другого варіанту експерти наразі схиляються більше.

Що буде з реформою?

Як пояснювали 24 каналу у Міністерстві охорони здоров’я, будь-який етап реформи будували так, щоб вона продовжувала працювати безвідносно до політичних змін.

Так, існує низка моментів, які роблять уже здійснені зміни невідворотними:

нова система забезпечення українців медичними послугами зафіксована в законі "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" та десятками необхідних підзаконних актів;
створили нові незалежні інституції, які продовжуватимуть трансформацію системи охорони здоров’я. Зокрема, НСЗУ та Центр громадського здоров’я МОЗ України. Їхнє керівництво не змінюється зі зміною міністра, а обирається на 5-7 років;
потужна підтримка від сторін, зацікавлених у продовженні змін. Вона базується на тому, що ринок медичних послуг, міжнародні організації, експерти та пацієнти відчули реальні результати реформи. Ця підтримка не дозволить звернути зі шляху трансформації.

У міністерстві наголосили: зміни, що зараз відбуваються в системі охорони здоров’я, є наймасштабнішими за всю історію незалежної України.

Також у МОЗ для "наступників" підготували transition book – книгу з описом змін, які вже відбулися у цій сфері, загального стану речей на сьогодні й того, що потрібно допрацювати. Документ уже є у відкритому доступі.

Детальніше про те, чи можливий "відкат" медичної реформи після виборів – у матеріалі 24 каналу.