Чи довіряють українці теперішнім політикам

Втома від тривалого очікування реформ, невмирущість корупційних зв’язків, падіння рівня життя і невміння влади пояснити свої кроки призводять до того, що рейтинги політичних сил і лідерів, зараз, як ніколи раніше, знаходяться на низькому рівні. Минуло 3 роки після Революції Гідності, а люди і досі не відчувають помітних позитивних змін.

І тепер ми маємо зовсім невеселу політичну ситуацію. Наприклад, парламенту довіряє лише 5 % населення, а не довіряє 82 %. Рейтинги парламентських партій теж не на високому рівні. У жодної з політичних сил в країні не має підтримки хоча б п’ятої частини населення. У лідерів соцопитувань – "Батьківщини" Юлії Тимошенко, "Блоку Петра Порошенка" і "Опозиційного блоку" – рейтинг складає від 9 до 13 %. Це катастрофічні показники, як для лідерів. Подібна безрадісна картина і в президентському списку ТОП-політиків. У Тимошенко-Порошенко – 11 – 12 %, у Юрія Бойка – 8,5 %.

Читайте також: Чому виникають культурно-політичні скандали між Польщею та Україною

При цьому 62 % українців вважають, що країні необхідні нові політичні лідери. Виходить, що Верховна Рада більше не презентує інтересів виборців. Здавалось би, їй необхідне перезавантаження. І деякі зовсім не проти цього. Політики жваво обговорюють у телеефірах тему проведення дострокових парламентських виборів. Відчуваючи момент, про вибори найчастіше кажуть Тимошенко, Бойко, які можуть отримати більше місць у Раді чи Михайло Саакашвілі, чий Рух нових сил поки що не представлений у парламенті.

Але не думаю, що найближчим часом це можливо. Влада міцно законсервувала себе до наступних виборів. Коаліція "Блоку Петра Порошенка" і "Народного фронту" навряд чи розпадеться. "Народний фронт" зі своїм мінімальним рейтингом буде триматися за парламент до останнього дня його каденції. Зараз "фронтовики" займають ключові посади у силовому блоці. Чого вартий лише міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та секретар Ради Нацбезпеки і оборони Олександр Турчинов. Та і колишній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк досі входить до так званої "стратегічної вісімки".

Читайте також: Теорія змови: чому українські політики справи проти себе називають політичним замовленням

Це неформальне об’єднання близьких до президента людей, включаючи генпрокурора. Ця стратегічна група періодично збирається в Адміністрації Президента на Банковій і є часом впливовішою, ніж парламент і уряд разом узяті.

Якщо відбудуться дострокові вибори, нинішня конструкція – коаліція в Раді і стратегічна група на Банковій – буде зруйнована. Представникам "Народного фронту", щоб зберегти своє політичне існування доведеться вступати до БПП. Тому, переконана, що коаліція триматиметься у Раді до останнього один за одного.

Ті ж, хто хочуть дострокових виборів – Юлія Тимошенко і Юрій Бойко – забувають, що у них теж є великі проблеми з електоратом. На фоні зростання цін на комунальні тарифи Юлія Тимошенко посилила свої рейтингові позиції. Але у неї залишився дуже високим антирейтинг – їй повністю не довіряють 37 %.

Читайте також: Чому в українській політиці "зрад" поки що більше, ніж "перемог"

У той же час Юрій Бойко і "Опозиційний блок" так і не зуміли забрати собі електорат Віктора Януковича. Частина людей, які голосувала за "Партію регіонів" чи комуністів, зараз шукають собі нових лідерів. Наприклад, з допомогою телевізійних ефірів розкручує себе партія "За життя" Вадима Рабіновича і Євгена Мураєва. Парадокс – у них є телебачення, а фактичної партії немає.

На жаль, нові обличчя, які потрапили у парламент після революції, теж не можуть похизуватися популярністю. Молоді політики, "єврооптимісти", антикорупціонери, дуже активні у Facebook, але ще не вміють завойовувати широку аудиторію виборців поза віртуальним простором.

Наслідки цієї абсолютної недовіри один до одного невтішні, а переважні політичні настрої – це апатія і розчарування. Проте впевнена, що так триватиме не вічно. Запити суспільства знайдуть своє відображення на наступних виборах, коли б вони не відбулися. І попереду може бути ще багато сюрпризів. Не забуваємо, що про нового президента Франції Еммануеля Макрона, рік тому взагалі ніхто не говорив, як про потенційного переможця. Тому бажаю вам не впадати у відчай і шукати серед політиків тих, кому ви можете довіряти.

Читайте також: Битва популістів: Тимошенко і Ляшко розпочали війну за землю