Чи можна уникнути колапсу з питною водою в Україні: пояснення експерта
Українським містам загрожує відключення питної води. А все через те, що завод-монополіст з виробництва хлору для очищення води "Дніпроазот" зупинив роботу і пішов на шантаж.
Чи можна уникнути водного колапсу шляхом посилення роботи українських підприємств або закупки хлору в іноземних постачальників – на прес-конференції в агенції "Голос.ua" пояснив директор Асоціації "Укрводоканалекологія" Олександр Шкинь.
Читайте також: Які міста України можуть залишитись без води: карта
Так, "Дніпроазот" виробляв 1,5 тисячі тонн хлору на місяць, з яких 800 тонн йшло на очищення води.
Наразі підписано контракт із ще одним українським постачальником – "Аульською водопереливною станцією", яка постачає воду на Дніпропетровську область, повідомив Шкиць. Однак, повністю вдовольнити постачання хлору вона не спроможна.
Найближчим часом станція постачатиме 100 тонн хлору на місяць, а треба 800 тонн. Тому повністю замінити роботу "Дніпроазоту" неможливо,
– сказав директор Асоціації "Укрводоканалекологія".
Він повідомив, що лише Київ на рік потребує 1000 тонн хлору для очищення води. Окрім столиці, Харків, Маріуполь та Кривий Ріг також споживають хлор у великій кількості. Так, Харкову, наприклад, треба 800 тонн на рік.
А чи можливе налагодження постачання хлору з-за кордону? Вочевидь, ні. За словами Шкиця, замінити "Дніпроазот" будь-якими імпортними постачальниками сьогодні не можна. Раніше нестачу хлору поповнювали з Росії. Зараз це теж неможливо.
Читайте також: Чи буде в Україні колапс з питною водою: пояснення від Гройсмана
Ми вийшли на торговий дім Узбекистану. Вони запропонували постачати хлор за захмарною ціною – замість 12 тисяч гривень 35 тисяч. Європейські ринки використати неможливо з технічних причин: хлору там достатньо, але немає відповідної тари для перевезень. Такі цистерни є в Європі, наприклад, у Румунії, але їх не можна транспортувати через різну ширину колії,
– розповів Шкинь.
Справа в тому, що контейнери для перевезення мають бути тільки українськими, бо європейські не підходять до наших станцій, які потім його використовують. Адже хлор – продукт першого класу небезпеки, і тому перевозити його треба з дотриманням усіх належних процедур.