Куртка Степанова та 7 років Авакова: чому Україна не встигає за культурою відставок Європи
У Європі міністри у разі скандалу звільняються самі, часом навіть якщо помилка від них не залежала. Наприклад, у 2017 році глава МВС Португалії пішла у відставку через рекордні лісові пожежі, а міністерка оборони Нідерландів – через загибель миротворців у Малі.
У Литві міністр економіки звільнився лише через те, що його політична партія вибула з урядової коаліції. А через закиди у корупції в Румунії пішли геть добровільно одразу 3 міністри. З найсвіжішого – міністр охорони здоров'я Великої Британії залишив посаду самостійно, через поцілунок під час пандемії.
До теми Глава МОЗ Британії порушив карантин, цілуючись зі своєю помічницею: деталі та фото скандалу
"Ті з нас, хто встановлює ці правила, повинні їх дотримуватися, і саме тому я повинен піти у відставку", – сказав Метт Генкок, ексміністр охорони здоров'я Великої Британії.
У британців такі відставки – частина традиції. Це називають політичною традицією і культурою, і з невеликою відмінністю вона поширена майже в усій Західній Європі. Проте Україні таке поки і не снилось.
Скандали довкола колишніх міністрів в Україні
Скандальні репутаційні плями – це майже про кожного другого міністра, але змусити їх піти з посади – ще той виклик. Варто згадати лише Максима Степанова, попереднього очільника МОЗ – тоді мовилося про захисні костюми для медиків за завищеними цінами, його особисту куртку за 10 тисяч доларів й майже провалену кампанію з вакцинації під час пандемії.
Актуально Кабмін звільнив двох ексзаступників Авакова
Зрештою, його ледве відправили у відставку. І вже 2 місяці – ані проваджень, ані обговорень. Слідом за ним, добровільно-примусово, після 7 років на посаді, пішов і очільник Міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков – не реагуючи на докори в неефективності, корупційні закиди й численні мітинги. Пішов, коли схотів.
У нашій країні просто відсутній інститут публічної репутації. Коли люди навіть обирають політиків, вони не часто згадують про їх минуле,
– зазначив політолог Костянтин Батозський.
Домовленості політичних еліт
Інша проблема – люди вже не вірять у спроможність правоохоронної системи хоч якось покарати корупціонера або зрадника. Тотальне розчарування в усьому – від збору доказів до доведення провини у суді і винесення вироків.
Якщо провадження і відкривають, то виключно після зміни влади, тож суспільство, підбурюване політиками, сприймає часом реальну кримінальну складову як політичне переслідування.
В Україні політики досі не готові йти з посад у разі скандалу: дивіться відео
Зазвичай мало справ доходить до реального вироку. Щодо чинних урядовців, чи щойно звільнених, справи порушувати ніхто не поспішає, навіть попри електоральну вигоду і банальну справедливість для українців.
Всі у владі знають, що "пустити кров" корупціонеру – це добре. Але не завжди владі вдається це зробити, бо якщо це високопосадова корупція, то може бути не один міністр "замішаний", а кілька,
– вважає політолог Костянтин Батозський.
Обговорення деталей уникають, аби не вийти на найближче ж оточення або й на самих себе, зазначали експерти. Поки у молодій демократії України працює кулуарна домовленість, якщо не кругова порука "не саджай і не садженим будеш". І вигідно це точно не українцям.