Чули літаки, кораблі, всю артилерію, яка летіла над головою, – українка про пекло в Маріуполі
Український Маріуполь фактично повністю знищений російськими окупантами. Люди, яким вдалося покинути блокадне місто, розповідають про пекло, яке пережили зі сльозами на очах.
Журналісти сайту 24 каналу поговорили з місцевою жителькою Галиною. Після підступного нападу Росії жінка разом з чоловіком та восьмирічною донькою змушені були тікати з міста.
Читайте "Вставай, війна почалася": жителька Маріуполя розповіла про жахи у блокадному місті
"І саме в той день, коли ми поїхали, почалося пекло і в нашому домі"
Ми виїхали в перших числах березня до батьків – за десять кілометрів від Маріуполя. Коли ми були за межами міста, то чули літаки, кораблі, всю артилерію, яка вже летіла над головою. Коли ми виїжджали – наш будинок ще стояв. І саме в той день, коли ми поїхали, почалося пекло і в нашому домі,
– розповіла вона.
Маріуполь / Фото Telegram-канал "Мариуполь сейчас"
За словами Галини, продуктів критично не вистачало, адже ніхто з мешканців міста не вірив, що війна настільки "захопить Маріуполь". Зарплата наче була, але її неможливо було зняти, щоб щось купити. Магазини й заправки, які були, – всі розбомбили. Тому знайти щось було неможливо.
"Була дуже велика підтримка від солдатів"
Галина розповіла, як українські солдати зламували уцілілі ринки та аптеки, щоб роздати людям продукти та ліки. Люди ділилися всім, й таким чином виживали. Хто чим міг – тим допомагав.
Я хочу сказати, що люди не були готові. У когось, як у нас, були запаси на два тижні, й більше не було. А в когось і цього не було. Я не знаю, як досі люди продовжують щось знаходити, шукати. Хочу наголосити, що була дуже велика підтримка від солдатів. Мені здається, що якби цього не робили вони, то багато людей на сьогоднішній день не змогли б протягнути й на половину,
– зазначила вона.
За її словами, українські захисники мали та продовжують мати надлюдські здібності, щоб вистояти та втримати місто.
Галина стала волонтеркою "Центру підтримки та розвитку МСБ. Маріуполь" / Фото Аліни Туришин, 24 канал
Коли родина виїжджала з міста, то в Маріуполі ще залишалися батьки чоловіка.
Ми довго не знали, що з ними й де вони, бо довго не могли зв'язатися з ними. Нам говорили, що їхній район бомблять. Потім ми дізналися, що їхній будинок горів. І через днів десять вони виїхали у сусіднє село. І до сьогодні вони перебувають на окупованій території,
– сказала жінка.
Восьмирічна дитина Галини довго ще ховалася через кожен звук. Перебуваючи під окупацією, вона зносила продукти у погріб, щоб було, що їсти.
Зараз вона тут, в ігровій кімнаті. Адаптувалася до Запоріжжя. Пішла у школу, щоб закінчити третій клас. Тяжко, незвично, все незнайоме, хоче додому,
– зауважила вона.
Маріуполь / Фото Telegram-канал "Мариуполь сейчас"
Сама Галина, приїхавши у Запоріжжя, стала волонтеркою "Центру підтримки та розвитку МСБ. Маріуполь". Сюди вона прийшла отримувати допомогу й захотіла залишитися, щоб бути корисною, бо знає на власному прикладі, через що довелося пройти людям.
"Я б хотіла сказати маріупольцям, щоб вони не падали духом та вірили, що все буде Україна. А захисникам – щоб вони протрималися. Я вірю, що буде допомога й місто вистоїть", – наголосила жінка.До теми "Закриваючи очі сину, ніс його на руках повз трупи": болючі спогади про пекло в Маріуполі
Хочеться їх підтримати, бо люди приходять з різними історіями. Всі ми побували там. Ми показуємо один одному фото, плачемо, говоримо, ділимося. На цей момент я бачу себе лише на цьому місці, щоб допомагати,
– підсумувала Галина.
На сьогодні в Центр підтримки вже звернулося понад 300 людей. Тут можна отримати як і соціальну допомогу, так і поміч на маленьких дітей.
"Рани гниють" – Боєць Азова розповів, у яких умовах перебувають поранені на "Азовсталі": дивіться відео