COVID-19 та діти: як лікарі знайшли рідкісний синдром

27 липня 2021, 19:02
Читать новость на русском

США не досягли своєї амбітної цілі – вакцинувати 70% населення до 4 липня – Дня Незалежності. Але розрив невеликий – приблизно 10%. 2/3 людей, старших за 18 років отримали бодай одну дозу, коли настало свято. Це залишає єдину невакциновану групу – дітей – найбільш вразливими до пандемії.

Якщо коронавірус стане хворобою молодих, тоді його вплив на дітей треба розуміти краще, пише видання The Atlantic

Читайте ще Змінити все: як вчені досліджують штучні протеїни й на що вони здатні

Небезпечні синдроми постковіду

Цього липня науковий журнал The New England Journal of Medicine випустив роботу про лікування пов'язаного з COVID-19 стану, який може призводити до смерті дитини. Це MIS-C (Multisystem inflammatory syndrome in children, мультисистемний запальний синдром у дітях та підлітках – 24). Хвороба є рідкісною (1 випадок на 100 тисяч у віці до 21 року – 24). 

Стаття є адаптованим перекладом. Посилання на першоджерела вказані у тексті.

Вперше такі ситуації стали виникати у 2020 році. Серед симптомів: висип та/або кон'юнктивіт, понижений кров'яний тиск, діарея або блювання і так далі. Лікарі спочатку подумали, що це більш поширена дитяча хвороба – так званий синдром Кавасакі. Наразі ж більшість вважає, що це окреме захворювання, яке атакує дітей приблизно у 8-річному віці. 

Синдром Кавасакі

Гостре запальне захворювання дитячого віку. Характеризується ураженням судин з можливим утворенням тромбів та аневризм. Є основною причиною набутих хвороб серця вже у дорослих. Походження невідоме, але головна гіпотеза – вплив суперантигенів стафілококу або стрептококу. Лікування знижує ризик аневризм до 10%, смертність складає близько 1% дітей без лікування 

Деякі діти після одужання від коронавірусу, отримують нову хворобу / Колаж Boston Children's Hospital

У Сполучених Штатах лише кілька сотень дітей померли безпосередньо від COVID-19, з усіх 600 тисяч загиблих загалом. Але 4000 дітлахів отримали після коронавірусу ще й MIS-C. Як його лікувати, досі точно невідомо, існує лише підтримуюча терапія за допомогою імуноглобулінів. Деякі вчені кажуть, що, можливо, знайшли зв'язок з іншим синдромом, який виникає при використанні гінекологічних тампонів дівчатами. 

Той другий відомий як синдром токсичного шоку. Його вперше знайшли в групі дітей у 1970-х роках і він довго теж залишався загадкою. Дівчата, які використовували високопоглинаючі тампони, іноді хворіли з клінічними проявами, дуже схожими на MIS-C. Відмова нирок, діарея, висипи на шкірі. Декілька померли від шокового стану. 

Як і зараз, так і тоді спочатку вважали, що це – прояви хвороби Кавасакі. Але вчені доволі швидко розібралися, що токсичний шок викликають стрептококи або стафілококи, яких на тампонах збирається забагато. В людей, які ще не мають імунітету до цих штамів, вони обходять звичний імунний захист, який розгортає реакцію на вторгнення патогену. 

Неочікувана схожість 

Такі потужні токсини, які можуть не зважати на імунну систему, у 1989 році назвали "суперантигени". Зараз відомі більш ніж 24 їхніх видів, яких знайшли в бактеріях на тампонах, в Еболі та сказі. Здатність викликати у Т-клітин (потужних захисних клітин організму – 24) "коротке замикання" і робить їх "супер", пояснюють вчені. 

Різниця між звичайним та суперантигеном в активації Т-клітин та способі приєднання/ Графіка MDPI

За нормальних умов, чужорідна речовина провокує активацію захисту. Це стається коли антиген зв'язується з рецептором посередині Т-клітини. Далі наша система виробляє антитіла на цей конкретний антиген. Але "суперантигени" роблять це ще до прикріплення, що викликає масову, радше хаотичну відповідь, яка не атакує цей токсин безпосередньо. 

Суперантиген заходить ніби збоку, тому він здатний зв'язуватися з багатьма, дійсно багатьма клітинами. Активація 20-30% ваших Т-лімфоцитів одночасно. Це виглядає божевільно,
– розповів Моше Ардіті, доктор-педіатр та інфекціоніст з Медичного Центру Седар-Сінай у Лос-Анджелесі. 

Саме Ардіті помітив зв'язок MIS-C не з хворобою Кавасакі, а з токсичним шоком. Тож він сформував команду, яка включала Івет Бахар, обчислювального біолога зі Школи медицини Університету Піттсбургу. Лабораторія Бахар знайшла схожість між білком шипу SARS-CoV-2, завдяки якому вірус потрапляє в клітину та токсином стафілококу. 

Медичні досягнення Чудеса технологій: паралізований чоловік заговорив через 20 років

"Такий рівень подібності у послідовності та структурі з бактеріальним токсином каже нам, що сегмент шипу має схожу поведінку", – розповіла вчена The Atlantic. Навесні Бахар, Ардіті та інші показали, що діти з MIS-C мають підвищену кількість Т-клітин і як і у випадку з токсичним шоковим станом. 

Майже одночасно до такого самого висновку дійшли й дослідники у Франції. 

Не лише дитяча небезпека 

Якщо виявиться, що білок з коронавірусу дійсно є суперантигеном, то це небезпека для ширшого кола людей, не обмеженого дітьми. Тоді ми будемо бачити щось схоже на токсичний шок частіше. Якщо чесно, існує і доросла версія MIS-C, названа MIS-A (мультисистемний запальний синдром в дорослих – 24). 

Але поки що немає інформації, наскільки часто він зустрічається.

Можливо, "довгий COVID" або інші автоімунні захворювання пов'язані з суперантигенами,
– сказав імунолог Майкл Голдман з Вільного Університету Брюселю.

Втім, не всі вчені упевнені, що білок шипу SARS-CoV-2 сам здатен викликати хворобу суперантигенів. 

У рідкісних випадках, до токсичного шоку призводить використання тампонів / Фото The Conversation

Голдман аргументує, що токсичний шок починається через кілька днів після бактеріальної інфекції, тоді як MIS-C потрібно кілька тижнів після того, як дитина підхопить коронавірус. І те, діти зазвичай мають лише слабкі симптоми або взагалі хвороба протікає безсимптомно. Тому, на думку лікаря, "інший механізм також грає роль". 

Актуальна історія Клітини-камікадзе: чим нейтрофіли дивують вчених

Можливо, тіло створює молекулу у відповідь на зараження ковідом. А ця молекула, своєю чергою, перетворюється на суперантиген. Щодо відкладених проявів дитячої хвороби, то і тут дослідники вважають, що знайшли правильну стежку. Лаель Йонкер, пульмонологиня та педіатр у Загальному госпіталі Массачусетсу, разом з колегами, знайшли деякі докази. 

Вони кажуть – але не доводять – що стан виникає у кишківнику дитини через тижні після зараження. Добре встановлено, що коронавірус можна знайти у випорожненнях людей протягом деякого часу. Але зразки, взяті в дітей з MIS-C показують присутність білка зонуліна, який зазвичай міститься в оболонці кишківника і контролює його проникність. 

Якщо такі діти мають негерметичний орган, то це пояснює довготривалі проблеми зі шлунково-кишковим трактом. Це ще відомо як "дірявий кишківник", коли з нього в кров попадають молекули. Таким чином, можливо, туди потрапляють і білки шипу. Йонкер спробувала давати хворим на мультисистемний синдром спеціальні ліки, які зазвичай використовують проти целіакії. 

Целіакія

Автоімунне захворювання тонкого кишківника переважно у дітей через генетичну схильність. Хворі скаржаться на хронічні закрепи, діарею, біль у животі. Люди з целіакією категорично не переносять глютен (є у злаках), бо тоді їхня імунна система атакує стінки тонкого кишківника. 

"Він був дуже хворий. Раніше лікували стандартно, стероїдами, але симптоми поверталися знову і знову", – розповіла про одного пацієнта Йонкер. Дитині дали ларазотід, лікування проти целіакії і їй стало краще, тож тепер медична команда готує з цього приводу формальне дослідження.

Тим часом Ардіті довів у своїй лабораторії, що моноклональні антитіла (ті, якими лікували ковід у Трампа – 24) блокують вірус від інфікування клітин, атакуючи суперантиген в складі SARS-CoV-2. Щодо лікування токсичного шоку, цей спосіб поки вважається експериментальним. Він вже подав на це патент і чекає на інтерес від фарміндустрії. 

Зважаючи на глобальний тренд по відмові від масок, тестування та ізоляції, діти до 12 років – у зоні ризику. Оскільки ще не отримали і першої дози вакцини.