Дефіцит "палкаводців": кого Росія послала керувати своїм найпотужнішим угрупованням в Україні

25 травня 2022, 09:53

Джерело:

У районі проведення противником оперативно-тактичної наступальної операції ситуація продовжує залишатися складною.

Куде повзе спрут окупантів

На Попаснянському напрямку, внаслідок своїх активних наступальних дій, противнику вдалося зайняти населений пункт Пилипчате, а також незначно покращити тактичне становище на південь від селища Василівка.

Варте уваги За "поділ" території України взялися слабаки та маразматики

Зважаючи на навислу загрозу лівому флангу тактичної групи ЗСУ, що оборонялася в районі Світлодарська і селища Миронівський, її підрозділи здійснили організований відхід на більш зручні позиції в північно-західному напрямку.

Крім того, противник, очевидно, найближчим часом готується перейти в наступ у напрямку Гольмівський та Новолуганське з метою спробувати оточити в районі Луганського та Миронівки наші передові підрозділи зі складу Світлодарської групи. Враховуючи той факт, що передові підрозділи зі складу попаснянського угруповання противника вже перебувають в районі Троїцького, їх подальші плани цілком зрозумілі.

Швидше за все, противник спробує прорватися з району Троїцького у напрямку Відродження, щоб перерізати дорогу М-03, а Горлівське угруповання, зі свого боку, спробує прорватися через Новолуганське на Семигір'я і далі так само на Відродження.

Брак "м'яса" компенсують найманцями

Проте є нюанс. Якщо від Троїцького, найімовірніше, діятимуть російські війська, то на Гольмівський та Новолуганське будуть наступати підрозділи так званої "3-ї ОМСБр" 1-го АК. Принаймні, дві посилені роти саме цієї "бригади" були висунуті 23 і 24 травня на напрямок гіпотетичного наступу під Гольмівським + фіксується перекидання принаймні двох додаткових ГСАБТР на САУ 2С3 "Акація" як посилення від Дебальцевого у напрямку цього ж району.

Очевидно, що призупинення наступу попаснянського угруповання противника в районі Володимирівки у бік Соледара та Яковлівки, а також у напрямку на північ через Комишуваху було викликане не лише значними втратами у його передових підрозділах, понесених у попередніх триденних боях "з прориву" до Бахмута і Комишувахи, але й ще цілою низкою факторів.

Наприклад, досить "розслаблювальним" вогневим нальотом по потужній колоні постачання супротивника, завданому українською артою в перший же день його "прориву", щойно вищезазначена колона виїхала з Первомайська.

Крім того, вже через добу після "прориву" ЗСУ завдали в районі Комишувахи короткого контрудару, який фактично і зупинив поширення "прориву" супротивника на північ і стабілізував на цій ділянці ситуацію.

Принаймні 24 травня командування військ противника активно поповнювало і перегруповувало свої передові підрозділи в районі Попасної, намагаючись змінювати напрямки та ділянки введення їх у бій найближчим часом.

Так, наприклад, досить очевидними стали плани командування попаснянського угруповання військ противника прорватися між Комишувахою та Золотим на північ, з метою вийти у фланг нашим підрозділам, що обороняються біля Гірського, а також остаточно зайняти Тошківку.

Цікаво Як Путін приховав від росіян, що "друга армія світу" – це шматок л*йна

Чарівні граблі для окупантів

У цьому контексті тільки одне незрозуміло. Нах** все це? Просування військ противника у районі Золоте – Гірське позбавлене будь-якого виразного тактичного сенсу. До того ж, від слова зовсім. Цим супротивник ніяк не впливає на стійкість оборони ЗСУ на ділянці "головного удару" – в районі Комишувахи та по лінії Липове – Василівка.

Повторюється історія з Ізюмськими страждальцями – наступ у напрямках, що розходяться, та безцільне дроблення своїх сил та засобів. Навіть, не в тих, що розходяться, а в протилежних. Мабуть, перехвалив я минулого разу генерал-лейтенанта А. Авдєєва.

У той час, коли його передові підрозділи в районі Володимирівки, під Василівкою та Комишувахою перебувають практично під постійним вогневим впливом українських далекобійних засобів ураження, він не знаходить нічого кращого, як виділити частину своїх сил та засобів зі складу цієї самої ударної групи й кинути їх на захоплення сусіднього флангового району, що ніяк не впливає на дирекцію наступу його основних сил.

"Геніально", я вважаю, просто феєрично. І це при тому, що і Золоте, і Гірське нехило так укріплені ЗСУ за попередні 8 років. А він точно був начальником Загальновійськової академії ЗС?

Мета рашистів – Сєвєродонецьк і не тільки

ЗІ свого боку, "північне" угруповання військ противника, яке, за ідеєю, має зустрітися з цими неординарними "попаснянськими" і таким чином замкнути кільце оточення навколо Лисичанська та Сєвєродонецька, теж 24 травня трохи "чудило".

Після "заварушки" днем раніше біля Лимана, внаслідок чого противнику вдалося зав'язати в Лимані міські бої, та синхронної спроби Ізюмського угруповання прорватися на ближні підступи до Слов'янська, треба розуміти, командування військ противника згадало, навіщо власне вся ця різношерста банда залізла в лісисту заплаву Сіверського Донця.

Якщо хтось забув, то нагадаю: тут оперують на напрямку "головного удару" до 7 – 8 батальйонно-тактичних груп зі складу 35-ї, 74-ї ОМСБр 41-ї загальновійськової армії та 90-ї танкової дивізії Центрального військового округу (так, тієї самої, яка відгрібала під Броварами) + до 3 – 4 батальйонно-тактичних груп від Повітряно-десантних військ та механізованого полку (судячи з усього, 106-й ВДД).

Лиман, Святогірськ – це все, звичайно, чудово, але Лисичанськ та Сєверодонецьк самі себе не оточать. Треба все-таки форсувати Сіверський Донець і вже якось наступати на Сіверськ.
Про те, що противник продовжує виношувати плани з форсування Сіверського Дінця та прориву до Сіверська, говорить кілька моментів.

У районі Сватова триває накопичення переправних засобів (вже зосереджено до 15-ти секцій понтонних мостових переправ, до 4-х амфібій та приблизно 8 буксирно-моторних катерів). Противник веде активну розвідку ділянки гіпотетичного форсування між Дронівкою та Білогорівкою. Причому саме щодо визначення найбільш зручних ділянок для форсування.

Судячи з кількості сил і засобів, які командування військ противника стягує в район Ямполя і на південь від Діброви, найближчими днями слід чекати спроби форсувати Сіверський Донець на досить широкому фронті.

Але, підкреслю, саме собою форсування річки, створення та утримання плацдарму на його правому березі, не буде для військ противника самоціллю. Головне його завдання – вийти до Сіверська та Верхньокам'янки.

Більше того, на мою думку, в разі навіть часткового успіху "північного" угруповання у справі форсування Сіверського Донця попаснянська група військ противника обов'язково спробує прорватися через Василівку на Берестове з метою надати йому сприяння. Тому найближчим часом слід очікувати "синхронізації" дій і "північного", і попаснянського угруповань військ противника.

У цьому контексті запланований наступ правофлангових підрозділів попаснянського угруповання на Золоте та Гірське, яке на перший погляд здається ідіотизмом у чистому вигляді, цілком може мати демонстраційний характер.

Важливе Рахівниця війни: скільки окупантів ЗСУ відправили "на фарш" за три місяці великого вторгнення

Гарячий відрізок фронту

Чесно сказати, загальна ситуація у всій Лугансько-Донецькій операційній зоні не надто тішить. Так, супротивника вдалося тимчасово зупинити і навіть місцями за допомогою артилерії та коротких, раптових контрударів дещо "стабілізувати". Як це було, наприклад, 23 травня із "судоргою" двох лівофлангових батальйонно-тактичних груп Ізюмського угруповання, які спробували прорватися до Краснопілля. Але все це не надовго.

Темпи поповнення та посилення двох ударних угруповань російських військ ("північного" та попаснянського) явно забезпечують їм нарощування рівня боєздатності. Причому навіть в умовах відносно високих втрат.

"Героїчний" замполіт

І так, у висновку – щось на кшталт приколу. Ви не повірите, хто командує угрупуванням військ противника під назвою "Ізюм". Герой Росії, генерал-полковник Геннадій Жидко. А тепер, увага, його штатна посада: заступник міністра оборони Російської Федерації – начальник головного військово-політичного управління Збройних сил Російської Федерації.

Одним із найпотужніших угруповань російських військ у Донецько-Луганській операційній зоні, у вирішальний і найвідповідальніший момент командує головний російський замполіт. Зовсім у них з пАлкАводцями х*рово стало.