Як суспільство має відповісти на жертовність добровольців

Любов – фундамент вчинків добровольця

Десять років тому між обгорілими барикадами Майдану Гідності постали перші сотні добровольців.

До теми Старі еліти – на смітник історії: чому саме добровольці формуватимуть нову владу в Україні

Вони розуміли загрозу народу і державі, яка вже проявилася в підрозділах російської армії, що почали анексію Криму. Вони взяли на себе відповідальність. Вони хотіли захистити своїх рідних, свою землю, свою державу. Вони керувались любов'ю. Бо лише любов може стати фундаментом вчинків добровольця – того, хто без примусу готовий ризикувати власним життям в інтересах інших.

24 лютого 2022 року постали вже не сотні, а сотні тисяч добровольців. Вони стояли днями в чергах до ТЦК. Вони шукали можливостей приєднатися до підрозділів, які даватимуть відсіч ворогу. Вони брали на себе відповідальність протистояти ворогу, який атакував за підтримки бронетехніки, гармат, РСЗВ, авіації, ракет.

Не змінилася їхня мотивація – захист рідних, землі і держави. І керувала ними також любов. Бо лише любов дає силу виходити в перший бій з автоматом, який ти взяв з причепа вантажівки на околицях рідного міста.

Як найкраще подякувати добровольцям

Сьогодні лунатиме багато слів вдячності сотням тисяч українських добровольців. І це заслужено. І це потрібно. Але чому не створити такі умови, щоб Днем добровольця був кожен день?

Зауважте Хороші та погані новини про нову допомогу від США

Можливо, замість мільйонів слів "дякую добровольцям", зробити так, щоб добровольці відчували цю вдячність, втілену в діях? Наприклад, спробувати реформувати ВЛК і МСЕК, щоб поранені отримували послуги й турботу, а не приниження і зневагу. Або удосконалити процес мобілізації та проходження служби, щоб ті, хто стали добровольцями в перші дні великої війни, змогли відпочити та відновитися. Чи перетворити наші міста на простори вдячності добровольцям. Щоб поранення та інвалідність не ставали вироком, для тих хто хоче гуляти, відвідувати кіно та театри, бувати в кав'ярнях чи торгових центрах.

Саме любов і вдячність, втілена в діях, в державних та місцевих політиках, в стандартах та принципах, може бути адекватною відповіддю суспільства на вчинок добровольців.

Серед українських добровольців безліч жінок, які не вагаючись також пішли захищати всіх нас. У добровольців немає статі, у них є твердий характер та любов до країни. Коли хоча б ці дві риси будуть в нашого народу, тоді наша армія стане цілком добровільною, і не виникатиме питань про мобілізацію.

Тоді питання завершення війни стоятиме першим, бо доброволець керується засадами користі своїй державі та народу.

Тоді не лише в гаслах та датах ми будемо показувати свою єдність, ми істинно станемо єдині!