Скільки коштує "топонімічна революція"

Чи насправді такий страшний процес перейменування вулиць і міст, як його уявляють?

Декомунізація в Україні розпочалася не з пакету законів, які досі не набули чинності, а так званим "ленінопадом", що особливо активізувався під час Революції гідності. Народ сам себе почав підштовхувати до відокремлення від комуністичного минулого. Проте, найбільше сьогодні українців хвилює необхідність змінювати назви населених пунктів та вулиць, адже, як саме це має відбуватися, людям не пояснили.

Надумана проблема

Протягом півроку від ухвалення закону (який ще не підписаний Президентом) всі назви вулиць й інша топоніміка, пов’язана з комуністичним режимом та його ідеологами, мають бути перейменовані місцевими органами влади.

Раніше місцева влада у містах, переважно Східної України, всіляко переносила процес зміни назв вулиць. Ініціаторам перейменувань відмовляли, в основному під приводом дорожнечі процедури.

Читайте також: Як називатиметься Дніпропетровськ?

За минулий рік в кількох обласних центрах, в тому числі і в столиці, були змінені назви вулиць, які тепер вшановують Героїв Майдану та захисників України. До нових назв місцеві жителі швидко призвичаїлися і це не викликало жодних ускладнень. До того ж, процедура є безкоштовною.

На фізичних особах перейменування вулиць не відобразиться жодним чином. Паспорти, документи, прописку можна змінити в ході того, як зазвичай відбувається зміна таких документів. Тобто, обов’язково і спеціально змінювати нічого не доведеться. Це відбувається безкоштовно і не обмежено в часі. Щодо фізичних осіб – аналогічно. Процедура зміни документів не обмежена в часі і також прив’язана до зміни інших юридичних документів,
– пояснює Аліна Штак, заступник голови Українського інституту національної пам'яті.

Є витрати, закладені у бюджет, на нові бланки, незалежно від того, що на них надруковано. Чи стара назва вулиці на них позначатиметься, чи нова – не має значення. Або, до прикладу, тираж газет, із зазначенням нової адреси – також видаватиметься без додаткових витрат. Проте, міські ради повинні подбати про закупівлю нових табличок з новими назвами вулиць. Вартість кожної таблички може сягати кілька сотень гривень. Гроші на них повинні виділятися із міських бюджетів.

Адвокати також не радять жителям тих вулиць, районів, міст, назви яких змінять, стояти в чергах, щоб внести зміни в паспортні дані. Наприклад, щодо нерухомості, то при угоді купівлі-продажу достатньо витягу з рішення сесії міськради про зміну назви вулиці, яку треба докласти до своїх документів. А нотаріус оформить для покупця документи з актуальною адресою.

Зміна назви області потребує змін до Конституції

Сотні міст, в тому числі два обласних центри, мають позбутися комуністичних назв. Така процедура значно складніша, ніж перейменування вулиць. Перейменувати обласні центри можна спеціальною постановою Верховної Ради. А от області прописані в Конституції. Зміна цього документу здійснюється складною процедурою та приймається конституційною більшістю депутатів. Проте, і міські громади, і місцеві жителі, і історики говорять про те, що без думки жителів міста не обійтися.

Читайте також: Перейменувати Дніпропетровськ та Кіровоград можна за день, — ЦВК

Вартість процедури перейменування Дніпропетровської і Кіровоградської областей, а також Дніпропетровська, Кіровограда та інших міст по всій території України не вказана у законопроекті. У ньому лише передбачено, що державна реєстрація документів з новими адресами повинна відбуватися безкоштовно.

Назви областей зафіксовані у Конституції. І змінюватимуться вони виключно у такому порядку, у якому передбачено внесення змін до Конституції. Але усі зміни відбуватимуться у робочому режимі, поступово, не за один раз. Конкретної статті витрат, на що вже необхідні бюджетні кошти, які не передбачалися раніше, зараз немає. Гроші потрібні лише для зміни табличок, встановлених при в’їзді у місто,
– говорить Аліна Штак.

Проте, експерти самотужки намагаються вирахувати, у яку ж суму може обійтися зміна назви обласних центрів. Зміна назви міста, за їхніми підрахунками, може сягнути від декількох мільйонів гривень до декількох сотень мільйонів, в залежності від величини міста. В цю суму ввійдуть витрати на нові знаки на дорогах, в’їздах у міста, трасах по всій Україні; нові мапи, атласи, вивіски. Так, для міст, з кількістю населення у 30-80 тисяч, на нове ім’я може знадобитися сума у кілька десятків мільйонів гривень. Тоді як на місто-мільйонник Дніпропетровськ може бути витрачена сума близька до 100 мільйонів гривень.

Читайте також: Складнощі декомунізації: де владі взяти гроші?

Підрахувавши приблизну кількість населених пунктів, що потребують зміни назви, а також приблизну кількість вулиць, що носять імена діячів тоталітарного режиму, вимальовується сума, близька до 1-1,5 мільярда гривень. Автори законопроекту стверджують, що гроші на цю процедуру не виділятимуть із держбюджету. Отже, виходить, усі витрати здійснюватимуться місцевою владою.

Наразі до закону залишається багато питань і уточнень, та залишається чекати, чи підпише його Президент Петро Порошенко.