Доблокувалися: чому насправді влада припинила торгівлю з Донбасом

16 березня 2017, 20:00
Читать новость на русском

Рішення РНБО про тимчасове припинення вантажних перевезень з окупованих територій Донбасу спостерігачі поки не поспішають назвати перемогою, адже невідомо, як воно виконуватиметься в реальності. Крім того, залишилося ще чимало питань щодо стосунків з ОРДЛО. Чому влада ухвалила кардинальне рішення і як це сприятиме вирішенню конфлікту на Донбасі – читайте в матеріалі сайту "24".

Блокада – "страшне зло і на руку Кремлю"

Ситуація навколо економічної блокади тимчасово окупованих територій, яку кілька місяців тому розпочали громадські активісти, перекривши залізничні колії, розгорталася, як в справжньому "екшені". Це ще один, можна сказати, локальний Майдан через бездіяльність влади. Причому вже вкотре громадськість практично змушує владу ухвалювати рішення, які для офіційного Києва, м'яко кажучи, незручні – схожа ситуація свого часу склалась з енергетичною блокадою Криму.

Крок громадських активістів, які заблокували постачання вугілля з ОРДЛО в Україну, можливо, не найкращий вихід. Далеко не всі погоджуються з методами і формами блокади, які супроводжувалися постійними сутичками, але чимало експертів і політиків вважають, що блокада необхідна. Влада кілька днів тому, напередодні Дня добровольця, спробувала розігнати блокувальників за допомогою силовиків.

Примітно, що провладні політики і політичні сили звинувачували активістів у тому, що вони грають на руку Кремлю. Хоча голосніше за Захарченка і Плотницього саме Кремль наполягав на припиненні блокади.

Влада наводила різні аргументи. Головний – втрати. Там працюють українські підприємства, а податки йдуть до нашого Держбюджету. На підприємствах працюють українці і таким чином ми їх підтримуємо, інакше вони візьмуть зброю і підуть воювати. Хоча ці аргументи дуже притягнуті за вуха – бажаючих іти воювати на Донбасі вже давно майже немає. Проти ЗСУ воює фактично регулярна російська армія.


Порошенко і Гройсман ще вчора розказували про "страшні" наслідки блокади

Що стосується втрат, то, як зазначив у коментарі сайту військовий експерт Дмитро Снєгірьов, лише одне підприємство, "Краснодонвугілля", заборгувало за спожиту електроенергію 500 мільйонів гривень. До того ж, більшість підприємств належать компанії "Метінвест" Рината Ахметова, тобто є приватними. Представники "Метінвесту" нещодавно заявили, що за два роки підприємство перерахувало лише 2 мільярди гривень податків.

То про які 3,5 мільярда доларів втрат йде мова? В чому позитив їхньої діяльності? В чому тоді негативні наслідки економічної блокади?
– запитує експерт.

Крім того, Порошенко заявив, що через блокаду ЄС не продовжить антиросійські санкції. За дивним збігом наступного дня санкції продовжили.

Головна "страшилка" влади – без вугілля з ОРДЛО не буде чим опалювати приміщення, підприємства зупиняться і взагалі: чекайте віялових відключень. Уряд навіть увів надзвичайні заходи в енергетиці, однак цього ніхто не помітив, а в київських квартирах, приміром, батареї буквально шкварять. Виходить, проблем з опаленням немає, і заяви урядовців були лише популізмом?

Перехоплення ініціативи

Влада і надалі б розганяла думку про те, що через блокаду ми втрачаємо доходи в бюджет і самих людей, які почали розчаровуватися в "русском міре", якби так звані очільники "Д/ЛНР" самі не підкинули дрівця у вогонь. Захарченко заявив, що через блокаду так звана "влада ДНР" націоналізує всі підприємства компанії ДТЕК. Глава псевдореспубліки ще й додав, що це не Україна влаштувала блокаду, а зовсім навпаки.

Хоча, як зазначає політичний експерт Сергій Фурса, можливість "націоналізувати" ці підприємства в "Д/ЛНР" була завжди. Але було два "але". Перше – це складність роботи, адже без офіційної реєстрації в Україні "сірий" метал нікому в світі особливо не потрібен. А вугілля українських шахт у Росії в принципі нікому не потрібне – свого вистачає.

Тому "віджати" можна, але що потім з цим усім робити – незрозуміло. І завжди було зручніше, щоб цим всім управляли ті, хто вміють, забезпечуючи при цьому роботою тисячі людей. І "чайові", звичайно, ніхто не відміняв. І друге – ризик санкцій. За такі дії, які прямо суперечать духу Мінських угод, легко було отримати додаткові санкції. Блокада ці ризики істотно зменшила,
– наголошує Фурса.

Але заява Захарченка викликала "праведний" гнів Петра Порошенка, який скликав терміново РНБО, де й було ухвалене рішення про тимчасове припинення перевезень з окупованих територій. Тимчасовість цього рішення полягає в тому, що його одразу припинять, як тільки "Д/ЛНР" поверне підприємства Ахметова назад Україні.


Влада перехопила ініціативу і тепер вимагатиме посилення санкцій проти Росії

Але, на думку експертів, ухваливши рішення про блокаду, влада просто перехоплює ініціативу у активістів. Як-то кажуть: якщо ти не можеш побороти повстання, треба його очолити. Влада, вважає Фурса, робить блокаду "державною" і керованою – тепер можна буде заявити в Мінську, що дії терористів неправомірні, і вимагати посилення антиросійських санкцій.

Невирішеним залишилося питання про ухвалення закону про визнання ОРДЛО тимчасово окупованими територіями. Порошенко не підтримує нинішню редакцію законопроекту, який підготувала фракція "Самопомочі", але загалом в його розробці прийняли участь 28 депутатів. Петро Порошенко заявив, що закон відріже частину України, зніме з РФ санкції і фактично подарує окуповані райони Путіну. За його словами, треба "прийняти закон, який сприятиме поверненню окупованих територій в Україну, а не розкидатися землями". Тому президент ініціює закон про відновлення територіальної цілісності.

Хоча насправді Путін не хоче і блокади, і закону про окуповані території. Таким чином Україна покладе на Росію відповідальність за відновлення цих районів, які російська армія повністю розгромила і розграбувала. Путін хоче, щоб Україна добровільно забрала ці території назад і за свій рахунок їх відновила. Для українського бюджету – це не підйомна ноша, яка "покладе" нашу економіку повністю.

Уявна націоналізація і приховування корупції

Та метою влади було не тільки перехоплення ініціативи. На переконання Дмитра Снєгірьова, рішення РНБО має суто політичне забарвлення і не вирішує проблеми з тимчасово окупованими територіями. Влада просто намагається перехопити ініціативу протестних настроїв, щоб локалізувати можливі іміджеві втрати внаслідок розкриття корупційної складової схем постачань вугілля.

Найбільшу загрозу для влади несе не блокування залізничних колій, а розкриття корупційної складової постачань вугілля. Незрозумілим залишається, яким чином вже після прийняття рішення РНБО на ці підприємства постачаються безкоштовна українська електроенергія і газ? В такому випадку це пряме фінансування тероризму,
– підкреслює експерт.

Снєгірьов наголошує: ключове питання постачання на підприємства ОРДЛО електроенергії, газу і води досі не вирішене. Як вважає політолог, Петро Порошенко відверто шельмує, говорячи, що основною метою економічної блокади є повернення підприємств під юрисдикцію України. За його словами, за день до рішення РНБО з'явилися повідомлення компанії "Метінвест", що вона не втратила контроль за своїми підприємствами і продовжує ефективну економічну діяльність.

"Дуже б хотілося побачити документи про зміну власника цих підприємств і їх націоналізацію. Якщо цього не відбулося, то всі заяви РНБО – не більше, ніж просто заяви. Про яке повернення підприємств ми говоримо, якщо вони і так знаходяться під нашою юрисдикцією?" – наголошує експерт.


Підприємства в ОРДЛО належать Ахметову і заборгували Держбюджету мільйони

При цьому Снєгірьов звертає увагу на досить суттєвий момент, який залишився поза увагою через ухвалення рішення РНБО про блокаду. За його словами, в день засідання РНБО в Мінську зібралася тристороння контактна група. І предметом їхнього обговорення було… відновлення постачань вугілля з окупованих територій!

От і відповідь на всі питання. Виходить, що наші представники в Мінську не виконують рішення РНБО? Вони не підпорядковуються наказам президента? Крім того, не менш дивним виглядає те, що поки Порошенко говорить про економічну блокаду, прем’єр Володимир Гройсман заявляє, що блокада грає на руку Кремлю. Виходить, що прем’єр вважає, що президент грає на руку Кремлю? Кому українці повинні вірити?
– запитує Снєгірьов.

Тому попри ухвалення рішення РНБО ситуація залишається під питанням. В псевдореспубліках і Москві хочуть, щоб блокаду зняли якомога швидше. В Україні також вистачає зацікавлених у цьому – як серед політиків, так і серед бізнесменів. На думку Сергія Фурси, ймовірно, повинна бути якась велика зустріч, де будуть озвучені українські вимоги. Зіграє така політика чи ні, вважає він, сказати складно. За його словами, все може бути відіграно назад. Ахметов відновить контроль над підприємствами, а втрати від блокади для України будуть мінімальними.

Головне питання: чи економічна блокада досягне головної мети – поступового вирішення конфлікту на Донбасі. Нинішня ситуація досить яскраво продемонструвала повну відстороненість влади від реальності. Офіційний Київ три роки говорить про агресію з боку РФ, вимагає санкцій, від яких несе збитки європейський бізнес. Україна в цей час продовжує торгувати з окупованими територіями, постачати електроенергію, воду і газ. І все це оплачують українські громадяни через підвищення тарифів, цін і податків. Це у нас такий план "реінтеграції".

Водночас, як показують події, влада просто уникає відповідей на прямі питання і намагається відволікти увагу громадськості від очевидних речей. Київ відмовляється, невідомо з яких точно причин, ухвалювати рішення, які необхідні для врегулювання конфлікту на сході держави. Це викликає питання і підозри щодо справжніх намірів влади.

Читайте також: "Замурували": чому в Україні досі діють російські банки