Нас боялись і не хотіли бачити на фронті: як добровольці завжди рятують Україну
Беручи участь у Революції Гідності в лавах "Правого Сектору", одного разу ввечері ми дивились документальний фільм про площу Тахрір. У ньому розповідали про революцію у Єгипті. Багато подій відзеркалювалось в ситуації на Майдані Незалежності. Далі читайте в авторській колонці для сайту 24 Каналу.
Україну врятували добровольці
У той час я був студентом. У мене з'явилось побоювання, що події повторяться і в нашій країні. Одна влада замінить іншу і знову доведеться виходити на Майдан, але вже проти своїх колишніх союзників.
Цікаво Як Південна Корея змусила Росію істерити
Певно, що я тоді не зовсім розумів, що таке Україна та українці. Так сталось, що ми погано знаємо і вивчаємо історію, ми погано вчимось на своїх помилках. У 2014 році для нас став несподіванкою напад Росії на територію України, окупація Криму і частини Донецької та Луганської областей. Що ж, це наша проблема з якою ми ще будемо боротись.
Однак у 2014 році ми згадали про нашу силу. Ця сила повністю відображена у добровольцях. Ситуативно почали створюватись добровольчі підрозділи на різних напрямках. Саме вони врятували Україну в ті роки.
Прості люди зі всіх куточків України без вагань жертвували своїм життям заради нашого дому. Так сталось, що їм не треба було пояснювати, чому львів'янин або киянин повинен йти захищати Донбас. Так сталось, що вони всі розуміли, що наш дім неподільний, і так само вони готові захищати будь-яку його частину. Серед таких підрозділів був і "Азов", на той момент батальйон міліції.
Ніщо не стане на заваді
Далі був важкий бойовий шлях. Нас звинувачували у всіх гріхах. І не тільки ворог. Нас не хотіли бачити на фронті, бо ми знищували ворога без наказів. Нас боялись, а тому придумували безліч безглуздих казок про неонацизм. Нас не пускали на західне навчання, не давали озброєння.
Читайте також Україна бореться за кожного: як ворог хоче нас розсварити
Будь-хто в такій ситуації послав би все подалі, але не добровольці. Ми знаємо заради чого ми все це робили й робимо. Для нас вища мета – це захист нашої Батьківщини. Ми воюємо за народ України, і ніщо не стане нам на заваді.
Тож ми навчались самі. Шукали будь-яку можливість вдосконалюватись у військовій справі. На війні відточували навички, які постійно відпрацьовували на полігоні. Ніхто нас не змушував, ми самі цього жадали. Як виявилось – не дарма.
У 2022 році полк "Азов" став найпрофесійнішим військовим підрозділом світу. Зупинивши наступ другої армії світу в Маріуполі, "Азов" став кістяком оборони міста. Пліч-о-пліч з підрозділами НГУ, ЗСУ, ДПСУ, Національної та патрульної поліції ми 86 днів боронили місто в повному оточенні.
Занадто високу ціну ми заплатили за визнання помилок інших. Але це історія. Це Україна, це українці, ми такі. Виконавши всі поставлені завдання на межі неможливого, ми пройшли полон і деякі повернулись.
До теми Попереду критичний період на фронті: на нашому боці важливий фактор
У нас навіть не стояло питання чи повертатись у стрій – ми в строю. Але чи багато змінилось? На жаль, ні. У нас ще багато роботи. Ми ще будемо постійно помилятись, бо історія циклічна, а українці, як я вже казав, не вчаться на своїх помилках.Хоча я б хотів бути неправим у цьому твердженні. Може, українці зрозуміють, що доброволець є уособленням любові до Батьківщини, а Росія завжди буде загрозою нашого існування. І кожен цикл, коли Україна буде на межі існування, її завжди будуть рятувати добровольці.