Ефективна протидія дробленню бізнесу на ФОП: міжнародний досвід та українські реалії

Воно полягає в тому, що великі бізнеси розділяють свою діяльність на низку формально незалежних ФОП для мінімізації податкових зобов'язань. Це призводить до втрат бюджету (оцінка експертів: 10 – 13 мільярдів гривень на рік), спотворює конкуренцію і створює загрозу для репутації всієї спрощеної системи. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Дивіться також Чого очікувати від біткоїна до кінця року і чи впаде він ще нижче? 

Як протидіяти дробленню бізнесу?

Боротьба з цим явищем ускладнюється тим, що схеми часто імітують легальні бізнес-моделі: франчайзинг, аутсорсинг, роботу на торгівельних майданчиках. Українська податкова політика повинна бути виваженою, спрямованою саме на викриття штучних конструкцій, а не на ускладнення умов для мільйона сумлінних мікропідприємців. 

• Сутність та форми схем дроблення

З економічної точки зору, дроблення – це штучне відхилення від оптимальної структури бізнесу, коли велика компанія розбивається на частини виключно для податкової вигоди. А у частині випадків – додатково ще для економії на адмініструванні. Стосується тих компаній, які, згідно з законодавством, за своїми обсягами діяльності повинні працювати на загальній системі оподаткування.

Які є основні форми дроблення?

• "Револьверна" схема: ФОПи реєструються та "закриваються" послідовно після досягнення річного ліміту доходу на ССО,
• "Псевдо-франшиза": Мережа точок працює під єдиним брендом через ФОП, які не володіють активами, не сплачують паушальний внесок і повністю контролюються організатором,
• "Псевдо-майданчик": Кілька ФОП формально незалежно працюють в одному магазині, ресторані або на інтернет-сторінці без реальної конкуренції, прозорих умов входу для сторонніх суб'єктів та єдиного фактичного управління.

Мотивація буває різною: від бажання уникнути складного адміністрування ПДВ малими фірмами та фізичними особами – підприємцями, до навмисної мінімізації податків великими мережами.

Який міжнародний досвід протидії: що працює?

Аналіз практик інших країн дозволяє виділити ефективні інструменти:

• Великобританія (Правила боротьби з дезагрегацією): Податкові органи можуть визнати кілька юридично самостійних осіб, тісно пов'язаних між собою, єдиним платником ПДВ. Їх поділ не має мати комерційного сенсу, окрім уникнення реєстрації платником ПДВ. Це положення Директиви ЄС може бути адаптовано в Україні,
• Італія: У спрощеному режимі (Regime forfettario) прямо законодавчо заборонено перебування особам, які контролюють компанії в тій же сфері, або тим, хто працює переважно з колишніми роботодавцями. Акцент на автоматичних перехресних перевірках даних,
• Казахстан: Комплексний підхід, що включає принцип сумлінності платника та критерії визначення пов'язаних осіб,
• Досвід Румунії показує ризик надмірного "стискання" умов для мікробізнесу під зовнішнім тиском. Це призводить до масового закриття мікробізнесу (на дві третини) та кволого економічного зростання.

Яка ситуація наразі в Україні та які виклики спіткають?

Україна вже вживає заходів для протидії дробленню. ДПС викриває схеми в мережах електроніки, одягу, іграшок. НБУ надав банкам рекомендації щодо ознак пов'язаності осіб (спільні адреси, контактні особи, операції), що активізувало фінмоніторинг. Дані Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань економічної безпеки свідчать, що в секторі food-рітейлу та ресторанної галузі – значна частина мереж використовує схеми дроблення та "конвертні" зарплати, що обумовлює втрати бюджету у десятки мільярдів гривень на рік.

Ключові виклики для України:

• Ризик свавілля: Нові повноваження контролюючих органів (наприклад, при впровадженні правил дезагрегації) мають супроводжуватися чіткими процедурами та гарантіями захисту прав платників,
• Складність розмежування: Відрізнити штучну схему від справжньої франшизи чи майданчика можна лише через фаховий аналіз економічної сутності відносин,
• Збереження переваг ССО: Будь-які зміни не повинні перетворювати ССО на обтяжливий режим для сумлінних мікропідприємців.

Чому Україна може навчитись в інших?

Законодавчі зміни: Важливим є впровадити правило боротьби з фрагментацією для ПДВ (за зразком ЄС), що дозволяє консолідувати операції пов'язаних осіб. Супроводити цю новацію необхідно чітким переліком критеріїв: спільне управління, адреси, відсутність економічного сенсу поділу. Останнє визначається низкою чітких критеріїв, які має розробляти і затверджувати комісія стейкхолдерів. Попередні критерії, а також інші рекомендації, визначено у дослідженні.

Необхідно також впровадити Загальні правила боротьби з ухиленням (GAAR) для податку на прибуток, виконавши євроінтеграційні зобов'язання, чітко визначити процедуру їх застосування.

Також є доцільним запровадити тимчасову заборону на укладення договорів між компанією та ФОП, зареєстрованим її колишнім працівником протягом 1 – 2 років.

Фінансовий моніторинг та контроль: Важливим є зробити обов'язкові для банків діючі рекомендації НБУ щодо ознак дроблення, уточнивши низку критеріїв (наприклад, "значні операції").

Необхідно реалізувати ризик-орієнтований підхід: зосередити перевірки РРО на високоризикових секторах (торгівля, ресторани), а не на всіх ФОП.

Також необхідно створити реєстр "дропів" (осіб, що надають свої паспорти для псевдо-ФОП) та посилити відповідальність за таку діяльність.

Структурні зміни в ССО (усунення причин, а не наслідків): Необхідними є зміни у моделі роботи ССО. Доцільно прив'язати ліміти доходу для 2-ї та 3-ї груп ССО до кількості найманих працівників. Це ускладнить використання "порожніх" ФОП і стимулюватиме офіційне працевлаштування.

Також вкрай важливо підвищити поріг реєстрації платником ПДВ до рівня ліміту 2 групи ССО. Зробити це надаючи змогу малим зростаючим компаніям легально працювати на загальній системі, до певного оптимального порогу не переходячи на найскладнішу у Євразії СЕА ПДВ.

Надскладне адміністрування ПДВ – необхідно спростити, зменшивши один з головних мотивів для дроблення.

Які висновки варто зробити?

Протидія дробленню бізнесу не повинна перетворитися на війну з мікропідприємництвом. Прості рішення, на кшталт "впровадити ліміт переходу на ПДВ 1 мільйона гривень для всіх ФОП" – ніяк не спрацюють. Такі "прості" рішення лише призведуть до більшого дроблення та подальшої тінізації малого бізнесу. 

Україні потрібна якісна податкова політика, яка відокремлює штучні схеми від легального бізнесу, націлюється на організаторів схем, а не на окремих ФОП, і водночас зберігає простоту та привабливість ССО для мільйонів українських підприємців. 

Імплементація цільових інструментів з міжнародного досвіду, посилений, але справедливий моніторинг і системні зміни для усунення передумов – шлях до зміцнення бюджету та захисту чесної конкуренції.