Депутати визнали помилковим початковий підхід до визначення ренти на руду
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики визнав непродуманим свій первісний підхід до розрахунку рентних ставок на руду і запропонував використовувати формульний підхід при визначенні ставки ренти на видобуток залізної руди.
Ключовим показником, від якого залежатиме сума рентних платежів, повинна стати вартість тонни ЗРС за індексом Platts в Північному порту Китаю.
Про це повідомив заступник голови комітету, народний депутат від "Слуги народу" Олександр Дубинський під час засідання робочої групи при комітеті, передає uaprom.info.
У нас була дискусія щодо визначення ціни залізорудної сировини: що є ціною, як діяти в разі зниження цін на світових ринках і що робити, коли ціни знижуються, і компанії стають неконкурентними... Тому ми пропонуємо спиратися на визначення вартості тонни залізорудної сировини як вартості індексу Platts в Північному порту Китаю, який є основним споживачем цієї продукції. Це один з показників, на яких може базуватися визначення запропонованої ставки. Наразі в проєкті 1210-1 ми будемо переглядати цю ставку до 8% і по формулі визначення – це вартість в Північному порту Китаю,
– зазначив Дубінський.
На думку представників галузі, які були присутні на засіданні, формульний підхід більше, ніж попередній враховує специфіку роботи видобувних підприємств, але обов'язково вимагає грамотного оформлення.
"Підхід від ціни без надуманої рентабельності від облікової ставки НБУ має право на існування, ми його вже обговорювали в 2015 році. Такий підхід існує в багатьох країнах. Головне, щоб він був коректно прописаний в розділі", – зазначила фінансовий директор групи Метінвест Юлія Данкова.
Відповідні зміни депутати пообіцяли внести в текст альтернативного законопроєкту №1210-1, яким вони планують замінити запропонований раніше документ №1210. При цьому, за словами Дубінського, на голосування в першому читанні буде винесений текст без правок, а допрацьовувати його будуть в перерві між читаннями. Законопроєкт №1210-1, який сьогодні з'явився сьогодні на сайті Верховної Ради, дійсно мало чим відрізняється від початкового №1210.
"Ми сподівалися, що формульний підхід буде введений в 2020 році в рамках податкової реформи, анонсованої прем'єром, і вже після консультацій з бізнесом. Тут дуже важливо враховувати, що ціна в порту в Китаї, яка буде використана у формулі, відрізняється від ціни продукції на нашому складі з якої, в свою чергу необхідно віднімати витрати на збагачення. Транспортування і фрахт – це як мінімум 35 доларів на кожній тонні, не враховуючи додаткових витрат. Фактично ж ренту потрібно стягувати не з готової, збагаченої продукції, а з видобутої з землі залізної руди, це загальноприйнята світова практика і рекомендації МВФ. Тому тут важливі деталі, але ми їх поки не чуємо", – зазначив президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков.
Заступник голови комітету Дубінський також додав, що депутати планують наростити частку отримання прибутку видобувних компаній до 50%, оскільки зараз, за його інформацією, вона становить близько 20%.
Каленков каже, що за фактом, за останні п'ять років, в середньому, частка держави в розподілі прибутку від експлуатації залізорудних родовищ перевищує 40%.
"МВФ радив Україні дотримуватися пропорції 40/60. 40% отримує держава як власник ресурсу, 60% – компанія, яка його експлуатує. Тим самим держава заохочує компанії вкладатися в здобич. Ми подивилися на ті параметри, які є у нас, і зрозуміли, що ми вже сьогодні відповідаємо цій пропорції", – зазначив Каленков.
Нагадаємо, глава комітету, депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев подав у ВР законопроєкт №1210, який, крім іншого, пропонує змінити підхід до формування бази оподаткування при підрахунку рентних платежів на видобуток залізної руди. За оцінками учасників ринку це призвело б до зростання рентних платежів в 4-5 разів і зробило б їх в 9 разів вищими, ніж в Росії.
За рішенням комітету для напрацювання змін до законопроєкту була створена робоча група з числа представників бізнесу та Державної податкової служби. Однак, за словами Каленкова з "Укрметалургпрому", який в неї входив, її робота виявилася неефективною.