До кінця року можуть звільнити голову НБУ Шевченка: причини, – ЗМІ

Чому Шевченкові загрожує відставка

Видання "Економічна правда", посилаючись на два джерела в Офісі президента, а також співрозмовників в самому НБУ, розповіло, що Шевченко може піти у відставку через чотири причини: 

1. провал переговорів з МВФ;
2. бажання голови Офісу Андрія Єрмака змінити голову Ощадбанку;
3. ліцензування банків, зокрема погодження продажу української "дочки" російського Сбербанку;
4. "Шевченко – не командний гравець", – вважає джерело з Офісу президента. 

Читайте також Прибутковість депозитів почне зростати: як на це вплине підняття облікової ставки

Також в Економічній правді припустили, що рішення про відставку Шевченка можуть ухвалити вже восени, після виходу парламенту з канікул.

Нагадаємо, що раніше британське видання  Financial Times, посилаючись на два наближених джерела до президента Володимира зеленського, теж висунуло припущення, що очільнику НБУ може загрожувати відставка. Детальніше про це, читайте тут. 

Провал переговорів з МВФ

Кирило Шевченко, разом з міністром фінансів Сергієм Марченком та заступницею голови Офісу президента Юлією Свириденко входить до складу переговорної групи з МВФ з боку України.

Останній рік голова НБУ чи не щотижня заявляє про постійний прогрес в перемовинах з МВФ та "фокусуванні на виконанні діючої програми", однак отримати черговий транш Україні так і не вдалось, підкреслює Економічна правда. 

Нагадаємо, що під час пресбрифінгу Правління НБУ з монетарної політики, Шевченко розповів, що Україна може отримати спеціальних прав запозичення, що дорівнюватимуть 2,73 мільярда доларів відповідно до квоти країни. Також він зазначив, що очікує на прогрес у перемовинах з МВФ, детальніше про це, читайте в іншому нашому матеріалі.

У НБУ зазначили, що жодних змін в інтенсивності спілкування з кредиторами останнім часом не відбулось, а діалог з МВФ триває у звичному, "постійному" режимі.

Варто прочитати Дуже потрібні гроші: чи отримає Україна транш МВФ перед піковими виплатами боргу

Співпраця з МВФ: коротко

• У 2020 році МВФ затвердив 18-місячну програму фінансування. Вона передбачає допомогу в розмірі 5 мільярдів доларів. Влітку 2020 року Україна вже отримала перші 2 мільярди. Однак 2 інші транші досі не надали.
• Є думка, що цього не сталося через те, що Україна не виконала своїх зобов'язань. Однак міністр фінансів Сергій Марченко це спростував.
• Напередодні Марченко заявив, що Україна планує найближчим часом укласти staff level agreement з Міжнародним валютним фондом. Після ухвалення угоди Україна продовжить робити все, щоб отримати кошти від МВФ.
• 8 липня Виконавчий комітет МВФ підтримав пропозицію стосовно розподілу між країнами понад 650 мільярдів доларів для відновлення після пандемії. Україні з цієї суми може отримати 2,7 мільярда доларів, відповідно до своєї квоти.

Зміна голови Ощадбанку

Друга причина, котру озвучили два джерела з Офісу президента – бажання голови Офісу Андрія Єрмака змінити голову державного Ощадбанку Сергія Наумова та поставити на його місце "більш зрозумілого" менеджера. Мова може йти про колишнього голову Ощадбанку Андрія Пишного, припускають в Економічній правді.

Зверніть увагу, що 14 квітня Кабмін підтримав проєкт закону щодо приєднання державного Ощадбанку до Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО). Тобто, у разі банкрутства банку держава більше не гарантуватиме вклади. 

Ліцензування банків 

Ще одна причина пов'язана з ліцензуванням банків. Зокрема, з його намагання погодити продаж української "дочки" російського Сбербанку народному депутатові Андрієві Іванчуку та його бізнес-партнерам. Офіційно документи про купівлю банку до НБУ ще не надходили, однак Шевченко нібито має твердий намір погодити цю угоду, вважає видання Економічна правда. 

Шевченко – не командний гравець"

Аргумент не на користь Шевченка – "він не командний гравець". Принаймні для команди влади. За словами співрозмовників в Офісі президента, невдоволення викликало, рішення НБУ поступово згорнути програму довгострокових кредитів рефінансування. 

Левову частину цих кредитів, яких за рік було видано на суму близько 70 мільярдів гривень, направили на фінансування програми Зеленського "Велике будівництво" (через кредити Укрексімбанку) та купівлю ОВДП (тобто, фінансування дефіциту державного бюджету).

Також НБУ 22 липня підвищив облікову ставку до 8% річних, через інфляційний тиск, аби повернути її до цільового діапазону в 5%.

Цикл підняття облікової ставки: коротко

• 5 березня НБУ підняв облікову ставку з 6% до 6,5%, що було вперше з квітня 2019 року.
• 15 квітня – до 7,5%, передбачаючи, що цього буде достатньо й вона залишиться на цьому ж рівні до кінця 2021 року.
• 17 червня очільник НБУ оголосив, що зберігає облікову ставку на рівні 7,5%, а також, що починає поступове згортання антикризових монетарних інструментів, що посилить ефект попередніх підвищень облікової ставки та сприятиме сповільненню інфляції.
• 22 липня ставку підняли на 0,5% до 8%.