26 червня, 12:25
5
Оновлено - 12:44, 26 червня

Російська економіка – у безвиході: що свідчить про наростання кризи

Російська економіка просідає під тиском надмірних витрат на війну та зменшення експортних доходів від нафти. Дефіцит бюджету зростає й "латати дірки" стає все дорожче й складніше.

Нафтові доходи Росії падають

Росія не змогла суттєво наростити доходи від продажу нафти під час блокування Ормузької протоки. Ціна підтримки роботи воєнної машини є непомірно високою. Про це розповів уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк у коментарі журналістам.

Дивіться також На один танкер у Росії менше: куди прямувало затримане Францією судно тіньового флоту 

Поточний стан російської економіки здебільшого визначається скороченням нафтогазових доходів як ключового джерела її доходів. Завдяки стрибку цін на нафту через блокування Ормузької протоки експортні доходи Росії зросли до понад 20 мільярдів доларів на місяць.

Однак отримані у січні – травні доходи бюджету Росії залишаються на 30% нижчими порівняно з попереднім роком. 

Водночас відновлення судноплавства через Ормуз повністю нівелювало ефект попереднього подорожчання нафти у світі. Як підкреслив уповноважений, розблокування логістики одразу ж спровокувало зниження цін на нафту. 

За даними Trading Economics, 26 червня російська нафта марки Urals торгується по 60,11 долара за барель, а 24 червня ціна падала до 58,83 долара.

Зауважимо, що до бюджету Росії на 2026 рік заклали ціну на нафту 59 доларів за барель.

Що відбувається з бюджетом Росії

Бюджетний дефіцит за половину 2026 року досягнув 6 трильйонів рублів. Це на 60% перевищує річний план. 

Владислав Власюк зауважує, що військові витрати Кремля фактично витісняють усі інші пріоритети: 

  • у першому кварталі 2026 року вони сягнули 48% держбюджету (5,9 трильйона рублів);
  • загалом цьогоріч витрати можуть зрости до 18 трильйонів рублів (це близько 75% податкових надходжень на оборону).

Аби мати змогу перекривати такі витрати, Росія позичає кошти всередині країни, однак це їй коштує дедалі дорожче. За наведеними уповноваженим даними, внутрішній держборг збільшився до 32,4 трильйона рублів, а розміщення державних облігацій ОФЗ зросло на 54% у річному вимірі.  Хоч їхню дохідність підняли до близько 16%, ажіотажного попиту на облігації немає.

 

Владислав Власюк,

уповноважений Президента України з питань санкційної політики

Те, що держава змушена брати борги під такі високі відсотки, сигналізує про серйозний брак ліквідності та високі ризики, які закладає навіть внутрішній ринок. Міжнародні санкції роблять неможливим звернення до зовнішніх джерел запозичень. Усе це свідчить про те, що російська економіка фактично опинилася у безвиході.

Про скрутну ситуацію свідчить зокрема те, що 56 із 83 регіонів Росії є дефіцитними. Фінансуючи війну, Кремль виснажує внутрішні ресурси та руйнує цивільний сектор країни. Утримання воєнної машини дається ціною знищення власної економіки.

Як наголошує уповноважений Владислав Власюк, єдиним способом стабілізувати економіку Росії є припинення фінансування війни. Доки цього не сталося, вона прямуватиме до колапсу, а подальше обмеження нафтових доходів сприятиме цьому.

Додамо, що Кільський інститут світової економіки у новому звіті встановив, що економіка Росія зіткнулася зі "структурним виснаженням" та, ймовірно, перебуває в рецесії.

Водночас Росія все ж змогла уникнути економічного обвалу, на який сподівався Захід, зокрема, завдяки тому, що взяла курс на торгівлю з Китаєм та Індією й активно використовувала резерви.

Як зазначав раніше 24 Каналу член Ради Національного банку України Василь Фурман, швидкого краху економіки не варто очікувати, адже Росія має ресурси для існування. Однак повільна й системна деградація вже розпочалася.

Нагадаємо, що один із найбільших шляхів експорту нафти у світі – Ормузька протока – залишався заблокованим понад 3 місяці через війну в Ірані. Однак після підписання меморандуму про взаєморозуміння між США та Іраном 17 червня судноплавство почало поступово відновлюватися.

Дані MarineTraffic свідчать про те, що 22 червня через Ормуз до Перської затоки вийшли 10 і зайшли 11 танкерів, тоді як 25 червня вийшли одразу 17 танкерів.

Пов'язані теми: