Експорт на межі: як Україна вивозить зерно без портів та що просять змінити аграрії
Вітчизняний агросектор продовжує шукати шляхи виживання в умовах заблокованого моря, адаптуючи логістику до нових реалій. Зміна пріоритетів у продажах за кордон вже зараз допомагає бізнесу триматися на плаву та зберігати робочі місця.
Чому олійні культури стали рятівним колом для фермерів
У вересні вітчизняним компаніям вдалося експортувати альтернативними маршрутами понад 2,4 мільйона тонн агропродукції, пише Forbes. Це становить близько 46% від потенційного обсягу, який міг би бути за умови вільного доступу до чорноморських портів, повідомив міністр аграрної політики Тарас Висоцький.
За відсутності повноцінного морського шляху, експорт об'єктивно впирається у стелю 45–50% від можливого рівня. Тому аграрії роблять ставку на товари з вищою доданою вартістю. Із загального обсягу на зернові припало лише 38% від потенціалу, тоді як експорт олійних культур сягнув 83% (444 тисячі тонн).
Вищі показники експорту олійних культур та продуктів їхньої переробки пояснюються більшою доданою вартістю такої продукції та меншими логістичними обмеженнями,
– зазначив Висоцький.
Які маршрути приносять найбільше грошей
Головними артеріями для вивезення українського врожаю залишаються річки та залізниця. Через Дунай пройшло 54% всього експорту (близько 1,3 мільйона тонн), а залізницею поїхало ще 41%. На фури припало лише 5% вантажів. Профільні асоціації вже звернулися до уряду з проханням надати пріоритет експорту олійних культур та шротів, щоб максимізувати прибутки, проте остаточного рішення ще немає.
Попри логістичні труднощі, Україна впевнено тримається у п'ятірці найбільших постачальників органіки до ЄС. Держава намагається підтримувати фермерів: працюють програми компенсації за втрачені посіви та страхування техніки від воєнних ризиків із виплатами до 30 мільйонів гривень.
Крім того, щоб захистити кадри, влада готує нові послаблення. Вже з 18 жовтня 2026 року малим агровиробникам спростять умови для бронювання працівників: вимогу до площі земель зменшать до 200 гектарів, а мінімальну річну виручку – до 20 мільйонів гривень. Це дозволить невеликим господарствам зберегти людей та продовжити роботу навіть у найскладніших умовах.