"Політичні ігри": навіщо міняють главу НБУ під час війни
Війна – не час міняти коней на переправі. Особливо якщо коні здорові й везуть в потрібному напрямку. Але якщо вже міняти, то причини мають бути серйозні. 24 канал шукав ці серйозні причини
Кирило Шевченко йде з НБУ. Верховна Рада вже проголосувала за його відставку. НАБУ і САП повідомили Шевченку про підозру в кримінальній справі. Президент вніс в парламент кандидатуру Андрія Пишного. Гру, можна сказати, закінчено. Фінал очевидний.
До теми Зеленський запропонував Раді призначити Андрія Пишного головою Нацбанку
Отже, Шевченко – в кріслі підозрюваного, Пишний – майже в кріслі голови НБУ. В Офісі Президента задоволені. Країна, міжнародні партнери і фінансовий ринок – в очікуванні.
Зал слави НБУ
Що ж спонукало учасників фінансово-політичної багатоходівки міняти перевірених коней на нестабільній переправі часів великої війни.
Однозначної відповіді немає. Всі як один опитані 24 каналом експерти стверджують, що НБУ під керівництвом Шевченка з початку війни був чи не найпрофесійнішим і найефективнішим владним інститутом. І все, що пан Шевченко написав у своєму прощальному пості в Фейсбуці з приводу поданої заяви про звільнення, - чиста правда.
Так, правда, що з початку повномасштабної війни Національний банк:
- забезпечив безперебійну роботу фінансової системи;
- не допустив паніку на валютному ринку;
- зупинив масштабний відтік капіталу заради захисту резервів;
- втримав інфляцію на адекватному рівні під час війни;
- підставив плече державному бюджету, розуміючи складнощі із залученням коштів під час війни.
Бізнесових або економічних причин для звільнення Кирила Шевченка з посади голови НБУ я не бачу. Крім однієї. Ця одна можлива причина – слабка координація з Мінфіном. Це єдине, чим можна дорікнути Шевченкові під час війни.
Для спільного успіху мав би бути зустрічний рух НБУ і Мінфіну. Якщо вже НБУ підвищив облікову ставку і публічно закликав Мінфін підвищувати ставки за ОВДП, то Мінфін мав би дослухатися до позиції НБУ.
Я дуже високо оцінюю роботу НБУ під час війни. Банки працюють, розрахунки проводяться, паніки на банківському ринку немає. Нацбанк поводиться досить жорстко стосовно порушників. Я маю на увазі виведення з ринку двох банків – Мегабанку і Банку "Січ", і обмінників, які порушували вимоги НБУ. Монетарна політика абсолютно адекватна, може навіть зам'яка для нинішніх умов,
– добавляє експерт.
Те, що було до війни – зміна управлінської вертикалі в НБУ, переформатування її під одну людину по типу армійської структури – на сьогодні вже не так важливо. Важливіше те, що в Нацбанку був план дій на випадок війни, цей план було застосовано і він спрацював. Тому буквально за перші два тижні з початку війни вся паніка на банківському ринку повністю припинилась. З 9 березня населення вже почало нести гроші в банки.
НБУ за керівництва Кирила Шевченка справлявся зі своїми задачами з початку війни на 12 балів з 12 можливих. Нацбанк поки що залишається одним з найефективніших владних інститутів.
На його думку, в Офісі Президента була незадоволеність роботою Шевченка через надто сильну незалежність НБУ. Хоча це є основним критерієм успішної роботи центробанку. І важливо, щоб незалежність НБУ була збережена.
Посада голови Національного банка є однією з ключових в Україні, і дуже стресова, говорить фінансовий аналітик Василь Невмержицький.
На плечах голови НБУ – вся економіка країни. Голова НБУ відповідає за курс валют, інфляцію, проведення розрахунків, в тому числі міжнародних, залучення коштів від міжнародних донорів, управління ліквідністю банків, тощо.
Навіщо город городити
Що ж насправді примусило Офіс Президента ламати те, що добре працює. Невже під час кривавої війни це те, без чого ніяк не можна було обійтись? Однозначної відповіді на це питання не знає ніхто. Точніше, майже ніхто. Принаймні поки що.
Так, подейкують про кумівство Андрія Пишного з головою президентського Офісу Андрієм Єрмаком. І побоюються, що ексочільник "Ощадбанку" буде занадто залежним від ОП, що негайно позначиться спочатку на роботі друкарської машинки, а потім – і на курсі гривні. Як воно буде – поки що невідомо. Але чекати не довго залишилось.
Так, говорять про конфлікт Нацбанку з Міністерством фінансів щодо об'ємів емісії гривні для потреб державного бюджету. Ну не можна просто так, безмежно довго і безмежно багато друкувати грошові знаки, перетворюючи тим самим їх на фантики. Та й міжнародні донори не схвалять.
Але навіть не в тому справа. І навіть не в персоналіях. Не існує монетарної політики, відокремленої від бюджетної, фіскальної, регуляторної і митної політики. Ці п’ять політик взаємопов’язані. І не можна за рахунок однієї політики компенсувати прорахунки всіх інших політик. Зокрема неможливо забезпечити стабільність національної валюти в сировинній економіці лише за рахунок монетарної політики, зазначає економічний експерт Борис Кушнірук.
Нове призначення – це політичні ігри, які не змінять суть економічної політики. А вона – бездарна, і була такою протягом всіх років Незалежності України.
На його думку, від призначення головою НБУ Андрія Пишного нічого не зміниться в економічній політиці держави. І це найгірше.
Проте, ділиться секретом з 24 каналом експерт, що побажав залишитись неназваним, зміна голови НБУ – це лише перший крок.
"Є інформація, що готується зміна керівництва Кабінету міністрів і окремих очільників міністерств. Варто очікувати змін в політиці управління державним боргом і залученні коштів на внутрішньому ринку", – прогнозує співрозмовник 24 каналу.
Задачі для нового глави НБУ
Хто б не став новим очільником банківського регулятора, першочерговими його задачами мають бути наступні: співробітництво з міжнародними донорами, сталість монетарної політики, регулювання ринку небанківських фінустанов, перевірка якості активів банків, більш прозора комунікація регулятора.
Перша задача для нового керівника НБУ – взаємодія з зовнішніми партнерами. Протягом найближчих двох місяців потрібно домогтись нової програми з МВФ, підтримувати комунікацію з іншими центробанками і урядами, наголошуючи на потребі фінансової допомоги для України,
– рекомендує Євген Дубогриз.
Для того, щоб комунікувати з зарубіжними партнерами і донорами ефективно, необхідно дотримуватись жорсткої монетарної політики, яка реалізовувалась протягом періоду з початку повномасштабної війни Росії проти України. Будь-яка різка зміна – чи то зниження облікової ставки, чи збільшення обсягів емісії, або ж значна підтримка державних банків – буде негативно сприйнята міжнародними партнерами.
Хто би не став головою НБУ, які би зв'язки з Банковою йому не приписували, ця людина не робитиме різких кроків в монетарній політиці. Бо це би просто відвернуло від України міжнародних партнерів. Єдина зміна, яка може бути, - повернення до плаваючого курсу гривні. Але якщо це і станеться, то не цього року, а вже на початку наступного,
– упевнений експерт.
Що стосується пруденційної політики – вже час робити комплексне обстеження банків, щоб зрозуміти реальний масштаб збитків, які вони несуть під час війни. Бо зараз банки визнають збитки дуже неохоче і повільно. Це потрібно зокрема для вироблення регуляцій на післявоєнний час.
Далі – треба розчищати страховий ринок і ринок обмінників від неприбуткових, непрозорих і "схематозних" компаній.
І, нарешті, треба бути більш зрозумілим ринку. Для цього зокрема необхідно змінювати риторику і заздалегідь попереджати ринок про майбутні дії Нацбанку.