Росія все більше відчуває дефіцит пального для літаків: як Кремль справляється із наслідками

Про це Служба зовнішньої розвідки повідомила у власних соцмережах. 

Дивіться також Замість лікарень і доріг – на танки: як російські регіони купують лояльність Кремля 

Що відбувається в Росії?

Росія зіштовхнулась зі стрімким зростанням цін на пальне. Із початку червня середня вартість авіакеросину в аеропортах зросла більш ніж на 17 відсотків. Проте є регіони, де криза набагато більша. У Махачкалі ціна підскочила на 64 відсотки. 

Ця ситуація має відчутні наслідки для авіаперевізників. Російська компанія "Азимут" заявила про скорочення постачання пального приблизно на 30 відсотків обіцяних раніше обсягів. Кремль вдався до низки антикризових кроків:

• зміна логістики постачання;
• нарощування імпорту;
• заборона на експорт.

Росія суттєво збільшила імпорт із дружніх країн. У травні 2026 року вона отримала від Білорусі 5,17 тисячі тонн авіаційного керосину, а це втричі більше у порівнянні з минулим роком. Цього місяця цифри лише зростають. За перші 10 днів червня поставки сягнули 2,6 тисячі тонн. 

Кремль планує імпортувати пальне міжнародного стандарту Jet A-1 з Китаю або Туркменістану. Потім його планують змішувати із російськими продуктами. 

Наскільки серйозною є проблема?

Порівняно з минулорічними показниками масштаб проблеми стає очевиднішим. У 2025 році країна-агресорка виробила близько 11,4 мільйона тонн авіапального. З них майже 1,4 мільйона тонн припадало на московський НПЗ, який ЗСУ уразили цього року. 

До загострення кризи Росія була нетто-експортером авіапального, постачаючи за кордон у середньому близько 30 тисяч барелів на добу – переважно до Туреччини, Казахстану та Узбекистану. Тепер навіть Астана, традиційний покупець російського пального, змушена шукати альтернативні джерела через скорочення поставок із Росії, 
– повідомили у Службі зовнішньої розвідки. 

Дефіцит виходить за рамки внутрішнього ринку. Паралельно Кремль запроваджує прямі обмеження. Із 1 червня до 30 листопада 2026 року російська влада ввела тимчасову заборону на експорт авіапального. 

Також Москва планує ввести аналогічне обмеження для дизельного пального. Ситуація з енергоресурсами залежатиме від того, чи зможе Кремль швидко компенсувати втрачені обсяги внутрішнього виробництва за рахунок імпорту.

Проте для Росії не все буде так просто. Білорусь не здатна закрити російські потреби, лише частково. Імпорт JET A-1 з інших країн також не стане панацеєю. Він вимагає адаптації логістики, додаткових сертифікацій та технічного узгодження для змішування з російськими марками. 

Імпорт може бути лише тимчасовим допоміжним варіантом. Наслідки кризи можуть виявитись для Росії більш далекосяжними. Кремль через нестабільність може перестати бути достатньо привабливим в очах покупців, які роками купували його енергоресурси. 

Паливна криза в Росії посилюється

Завдяки українським "далекобійним санкціям" російська промисловість відчуває все більше проблем. 24 червня нафтопереробний завод NORSI у Нижньогородській області припинив роботу. Він є четвертим найбільшим нафтопереробним заводом країни-агресорки та другим за величиною виробником бензину. 

Українські атаки призвели до того, що дефіцит пального поширився з окупованого Криму на сусідні райони півдня Росії та навіть на Москву. Майже по всій Росії для водіїв запровадили обмеження на обсяги купівлі пального, про що пише Reuters.