ПДВ на пальне хочуть повернути на довоєнний рівень: чи подорожчає бензин та дизель
Що ближче до 1 липня, то більше в Україні говорять про пальне – переважно, лякають різким ростом цін. Причина – повернення ставок ПДВ з 7% до 20%. Що кажуть експерти, яка позиція держави та чого очікувати українцям, з'ясовував 24 Канал.
Чому ставки знижували
До початку повномасштабної війни ставки ПДВ для пального перебували на рівні 20%. Однак у березні 2022 року уряд знизив ставки до 7% та скасував акциз. Все задля того, аби стабілізувати ситуацію на ринку пального та уникнути значного зростання цін на заправках.
Цікаво Україну заливають підробним дизелем: як розпізнати фальсифікат
Рішення було виправданим, адже після різкої втрати значних об’ємів пального ринок не міг забезпечувати попит шляхом внутрішніх ресурсів. В Євросоюзі, де трейдери почали закуповувати нафтопродукти, ціни були високі. Також ситуацію погіршувало різке зростання світових цін на нафту – до 140 доларів за барель.
Скасування ж акцизів та зниження ставок ПДВ дозволили подолати кризу. І, як зазначив у розмові з 24 Каналом директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн, втримати ціни на прийнятному рівні.
Це був шок, коли ціна на нафту злетіла до максимуму, а в нас розбомблені нафтобази. Вимальовувалась перспектива колосального зростання цін. Але те, що скасували акцизи й зменшили ПДВ, дозволило зберегти 10 гривень на літрі.
З усім тим, вже у вересні акцизи частково повернули. Повністю ж вони повернуться з 1 липня. Так само як і довоєнні ставки ПДВ у 20%.
Зверніть увагу! Нині акцизи складають, зокрема, на автогаз – 52 євро за 1000 літрів, на бензин та дизель – 100 євро за 1000 літрів.Що буде з ціною пального
Нацбанк в останньому інфляційному звіті зазначив, ціна пального матиме тенденцію до зростання. Зокрема варто очікувати, що ціни підуть вгору у липні – через відновлення довоєнного оподаткування пального.
Прогноз експертів
Опитані експерти ринку пального та нафтопродуктів одноголосно зауважують зростання цін внаслідок повернення ПДВ на довоєнний рівень. Так, Сергій Куюн вважає, що:
- бензин здорожчає на 10–11 гривень за літр;
- дизель – на 8 гривень за літр;
- автогаз – на рівні 3 гривень за літр.
Разом з тим Куюн підкреслює, що зростання цін ніяким чином не вплине на попит. Тож очікувати на зниження обсягів продажів після його здорожчання не варто.
Він пояснює: минулий рік засвідчив, що ціна на попит не впливає – адже людям потрібно переміщуватись, а бізнесу працювати. Причиною ж зниження споживання пального, яке було зафіксовано раніше є виключно війна:
- багато людей пішли захищати країну – і, відповідно, їхній особистий транспорт нікуди не їздить;
- ті українці, які втікали від війни на власних авто, природно, їздять на них у країнах перебування.
Експерт ринку нафтопродуктів Леонід Косянчук в коментарі 24 Каналу назвав трохи інші, однак все одно високі ціни. Так, за його словами:
- бензин здорожчає на 5–7 гривень за літр;
- дизель – на 7 гривень за літр;
- автогаз – на 3,5 гривні за літр.
При цьому він констатує: ціни зростуть не лише на пальне, а й на інші товари та послуги. Адже "вартість нафтопродуктів закладена в собівартість всього на світі – від послуг перукаря до важкого машинобудування".
Що прогнозує уряд
Втім, є й альтернативна думка. Зокрема, Данило Гетманцев в розмові з 24 Каналом зазначив, що великого зростання цін не прогнозується.
Ціна визначається передусім вартістю нафти. Зараз ми не бачимо потенціалу для її зростання – навпаки, ми бачимо достатньо високу маржинальність компаній, які торгують паливом. Тому так, ми не виключаємо невеликого подорожчання, але катастрофи точно не буде.
Чи регулюватиме держава ціни
З усім тим, навіть якщо прогнози експертів справдяться, держава навряд встановлюватиме граничні ціни на пальне або регулюватиме його роздрібну вартість якимось іншим чином. Зокрема, Гетманцев ставиться до такої можливості скептично.
Я категорично проти державного регулювання цін на будь-що, і вважаю, що це треба робити лише у виключних випадках. Це – точно не той випадок, коли такий механізм треба застосовувати,
– наголошує він.
Чи з'явиться на ринку неякісне пальне та податкові махінації
Тим часом у Нафтогазовій Асоціації України прогнозують, що українці намагатимуться платити за пальне менше. А тому, імовірно, купуватимуть його у нелегалів – при чому навіть попри "ризики від якості пального та загрозу для здоров’я та життя".
Такої ж думки дотримується і Сергій Куюн. За його словами, високі податки завжди тягнуть за собою з’яву фальсифікаторів.
Це нерозривні речі. Бо що вищі податки, то більший заробіток фальсифікаторів, оскільки вони цей податок все одно не платять, а свою продукцію підтягують під ціни легальної. Тому звичайно, це буде,
– запевняє експерт.
Втім, однозначно говорити, що Україну заллють фальсифікатом, все ж передчасно. Скажімо, Леонід Косянчук вважає, що підробленого пального на ринку майже не буде – адже йому просто нізвідки взятись.
Фальсифікату на ринку взятись ніде. Ми на 98% сьогодні залежимо від імпорту, а де ви в Європі бачили таке? Компоненти ж для фальсифікату коштують стільки ж, як сортовий бензин. Якщо ж і є десь неякісний бензин – то це якісь залишки, які не спалили росіяни.
А от в чому експерти сходяться, то це що учасники ринку намагатимуться всілякими способами уникнути сплати нових-старих податків.
Є маса схем, за якими можна ухилятися – через безкасову торгівлю, махінації з готівкою, фіктивні угоди на споживання і таке інше,
– розповідає Куюн.
Такої ж думки дотримуються і в Нафтогазовій Асоціації України. Там запевняють: після повернення 20% ПДВ привабливість так званих "скруток" зросте. А отже, зростуть і випадки використання таких схем.
На противагу цьому Гетманцев переконує: "скрутки" неможливо подолати зниженням податків.
Це безглуздя. Податкові скрутки можна ліквідувати адміністративними методами – шляхом жорстких дій, спрямованих на тих, хто ці "скрутки" створює,
– запевняє нардеп.
Чи виправдало себе зниження ставок
Загалом же, оцінки результатів зниження ставок ПДВ на пальне полярні. Так, експерти й аналітики запевняють: схема зі ставкою в 7% стала позитивним явищем – адже завдяки їй дійсно не відбулось космічного злету цін на початку великої війни.
Ринкові механізми, тим паче в Європі, не були скасовані чи якось нівельовані воєнним станом в Україні. І якби на той час не скасували ці всі податки, то я навіть не уявляю, скільки б коштувало пальне – адже ми й так його купували по 65–70 гривень,
– зазначає Косянчук.
Зі свого боку, Куюн запевняє: зниження ставок змотивувало учасників ринку сплачувати ці податки в повному обсязі. Адже, каже він "20% ніхто не хоче платити, а 7% вигідніше заплатити й забути".
Інша оцінка полягає в тому, що зниження ставок і скасування акцизів призвело не до стабілізації цін, а до отримання надприбутків трейдерами.
Вважаю це рішення абсолютно помилковим і таким, що не посприяло стабілізації цін. Тоді саме виник дефіцит пального і, з урахуванням різних обставин, це призвело до того, що фактично вигодонабувачами від цього рішення стали нафтотрейдери, а не споживачі, як передбачалось,
– констатував Гетманцев.
Що буде далі
Учасники ринку хочуть домагатись перегляду довоєнних ставок та акцизів. Як розповів Куюн, нині тривають відповідні консультації як з урядовими структурами, так і податковим комітетом Верховної Ради.
За його словами, "ринок вважає, що ставка ПДВ в 7% себе гарно зарекомендувала", а тому її б хотіли зберегти. Натомість пропонується підвищити акцизи на пальне.
Зі свого боку, Гетманцев констатує: потенціалу до зменшення ставок нема. Втім, нема й підстав очікувати на їхнє підвищення – щонайменш, до кінця року.