Відновити пенсійні виплати після переїзду можливо, втім не завжди: що може бути причиною

2 вересня 2023, 09:24
Читать новость на русском

Джерело:

Пенсійний фонд

Відновити пенсійні виплати українцям після повернення в Україну можна за допомогою оригіналу пенсійної справи, яку повинні надіслати за новим місцем проживання. Однак переселенцям доводиться стикатися з проблемами, коли документи знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

Відновлення пенсійних виплат

Заступниця начальника Головного управління Пенсійного фонду у Київській області Олена Зорка пояснила у яких випадках внутрішньо переміщені особи можуть відновити пенсійні виплати при переїзді. Для цього їм потрібен оригінал пенсійної справи.

Читайте також Підвищення пенсій: чи буде індексація виплат у 2024 році

У випадку, коли ВПО переїздить на постійне чи на тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці, то його чи її пенсійна справа пересилається за новим місцем проживання. 

Цікаво, що у випадку, коли переселенці проживали на тимчасово окупованій території, як-от Крим, і отримували після анексії там пенсію, можуть виникнути проблеми. Адже оригінали пенсійної справи, які знаходяться в Криму, не пересилають за новим місцем проживанням. 

У Пенсійному фонді кажуть, що з 2014 року до 2022 року в українців була можливість звернутися до органів Пенсійного фонду із заявою про запит пенсійної справи за новим місцем проживання.

Втім на сьогодні отримати потрібні документи з Криму майже неможливо. А отже підстави для проведення виплат пенсії теж немає. 

Чому українці не отримуватимуть підвищення пенсій

Відомо, що до кінця 2023 року підвищувати пенсії в Україні не збираються. Ймовірно це триватиме до 2024 року.

В Мінсоцполітики пояснюють, що зараз виплати для пенсіонерів на достатньому рівні. Станом на сьогодні середня пенсія в Україні становить 5 311 гривень. За рік вона зросла на 20%, тобто на 874 гривні. 

  • Зараз 1,1 мільйона осіб (10,4%) отримують понад 10 тисяч гривень;
  • 2,45 мільйона осіб (23,2%) – від 5 до 10 тисяч гривень;
  • 1,59 мільйона осіб (15%) – від 4 до 5 тисяч гривень;
  • 2,24 мільйона осіб (21,3%) – від 3 до 4 тисяч гривень;
  • 3,1 мільйона осіб (42,7%) – від 2 до 3 тисяч гривень;
  • 63,6 тисячі осіб (0,7%) – до 2 тисяч гривень.