Підсумок тижня: Українців знову лякають дефолтом

Гірше тільки в Греції. Але та отримує допомогу від ЄС, тоді як Київ лишається сам один, якщо не домовиться з МВФ. Той відновлювати співпрацю не поспішає. Втім, українські чиновники категорично відкидають можливість банкрутства країни.

“Напружена ситуація з державним боргом. У лютому й березні ми мали б виплатити приблизно по 8 млрд грн 7,5-8 млрд грн кожного місяця. Таким чином просто за рахунок бюджетних надходжень це зробити неможливо. Тому зараз ми перекредитовуємо ці борги”, - каже перший віце-прем’єр-міністр України Валерій Хорошковський.

“Сьогодні ситуація достатньо складна. Але ми розуміємо цю ситуацію й уже працюємо над цим. Наприклад, сьогодні ми орієнтуємо банки більш ефективно працювати з нашими експортерами. Ми проводимо дуже зрозумілу для експортерів монетарну політику. Я вважаю, що цю ситуацію ми розуміємо. І якщо не контролюємо, то працюємо над цим”, - каже голова Національного банку України Сергій Арбузов.

Тим часом Україна продовжує втрачати кредиторів. Цього року вона отримає менше коштів і від Європейського банку реконструкції та розвитку. Його директор Андре Куусвек, каже у інвесторів-партнерів немає вільних коштів, більше того, вони поступово втрачають інтерес до України. Якщо ж країна залишиться ще й без підтримки МВФ, фінансовий дефіцит неминучий.

Та в уряді не засмучуються. Там ще тримають про запас можливість кредитування у Росії. Тим часом реальні кошти для економіки активно шукають в народі.

“Урядовці знають, що заощадливий українець традиційно тримає “під подушкою” запас на чорний день. У Нацбанку підрахували, обсяг фінансових активів населення на сьогодні надзвичайно серйозний - до 450 млрд гривень. Тільки в доларах. І у влади на них - далекоглядні плани”, - каже журналіст Олексій Савіцький.

Долари якраз державі й потрібні - для виплати зовнішніх боргів. Уряд пропонує громадян якнайкращі умови - 9,5% річних у валюти по держоблігаціям, тоді як банки дають в середньому 5-7%. Та аби люди, які пам’ятають вклади радянського Ощадбанку, держаоблігації СРСР та події 2008 року, коли їх заощадження перетворювалися на папірці, знову довірили гроші державі - їх ще треба переконати.