Штрафи до 180 тисяч гривень: кому слід боятися податкової перевірки
Кількість податкових перевірок до кінця року може зрости. Що слід знати підприємцям, щоб уникати кількатисячних штрафів, розбиралася Економіка 24.
Перевірок побільшає
У 2020 році інспектори здійснили понад 10 тисяч перевірок, з яких 28% виявили правопорушення. Цьогоріч Державна служба з питань праці планує здійснити вдвічі більше перевірок – 21 150. Активна фаза перевірок триває з 1 липня і завершиться наприкінці вересня, але й після того можна очікувати на податківців.
Зверніть увагу Податки для ФОПів у 2022 році зростуть: скільки заплатять підприємці
Надалі ми будемо слідкувати за підприємствами, де відбувся приріст офіційної зайнятості. Якщо фіксуватимемо зменшення кількості зареєстрованих працівників після закінчення кампанії перевірок, будемо інспектувати повторно,
– заявив заступник Голови Держпраці Ігор Дегнера в інтерв’ю Liga.net.
Статистика показує, що правопорушень побільшало – кожне третє підприємство (31%) отримує штрафи після перевірки. У липні, до прикладу, виявили понад 4 тисячі працівників без трудового договору.
За що карають
В основному податківці звертають увагу на дотримання трудового законодавства: чи оформлені працівники, чи отримують всю зарплату офіційно тощо, розповіла Опендатабот адвокатка юридичної компанії "Міллер" Ангеліна Климчук.
Звичайно, Держпраці перевіряє компанії на будь-які порушення законодавства про працю. Проте зазвичай увага інспекторів прикута саме до фактів незадекларованої праці — тобто відсутності трудового договору,
– коментує юристка.
Йдеться зокрема про ситуації, коли:
- не уклали трудовий договір;
- не повідомили про наймання Державну фіскальну службу;
- не сплатили податки.
Розмір штрафів
Найлегше відбудуться спіймані на порушенні ФОПи. Якщо людина працює без трудового договору, то для першої та третьої груп спрощеної системи оподаткування – виноситься попередження при першому порушенні.
Всі інші ж мають сплатити штраф за кожного неоформленого працівника. За перше порушення – 60 тисяч гривень (10 мінімальних зарплат). А за друге порушення – 180 тисяч гривень (30 мінімальних зарплат).
Зверніть увагу, що з 1 грудня штрафи зростуть до 65 тисяч та 195 тисяч гривень відповідно, оскільки зросте мінімальна зарплата.Права інспекторів
Також карається недопущення до проведення перевірки та створення перешкод у її проведенні. У таких випадках інспектори мають право накласти штраф.
Адже за ним право:
- прийти на будь-яке підприємство;
- поговорити зі співробітниками;
- відвідати виробничі приміщення;
- перевірити документи про працевлаштування співробітників.
Не можна відмовити інспекторам у перевірці / Фото Держпраці
Не всі сплачують штрафи
Сума нарахованих та фактично сплачених штрафів за результатами перевірок суттєво відрізняється, розповіли в Держпраці:
- У 2019 році всього було нараховано 1,62 мільярда гривень штрафів, сплачено з них 57,6 мільйона гривень.
- У 2020 році з 314,6 мільйона гривень сплачено 34,1 мільйона гривень.
- А з початку 2021 року з 99,4 мільйона гривень сплачено 23,1 мільйона гривень.
Ми пропонуємо підприємцям знизити розмір штрафу на 50% у разі, якщо його буде сплачено упродовж 10 банківських днів,
– розповів Ігор Дегнера.
Тіньовий ринок України
За підрахунками Мінекономіки тіньова зайнятість призводить до щорічних втрат держбюджету у 100 мільярдів гривень. Оцінка побудована на даних Держстату: на початку 2021 року в Україні було 3,2 мільйона незареєстрованих найманих працівників.
З них:
- 1,4 мільйона – у сільському господарстві;
- 557 000 – у будівництві;
- 520 000. – у сфері торгівлі.
Хоча насправді суми можуть бути більшими: деякі фахівці вважають оцінку Держстату заниженою. Можливі масштаби цього явища – 4-5 мільйонів осіб. Тобто втрати бюджету можуть бути суттєвішими,
– вважає Дегнера.
Найчастіше уникають сплати податків у сфері гостинності / Фото Unsplash
Щоб не порушувати законодавство, роботодавці часто маскують своїх працівників під ФОПів або замість трудових договорів укладають з ними цивільно-правові договори.
Чому не варто працювати по-чорному
Неофіційна праця – це не просто шкода економіці країни, але й собі. Адже в першу чергу – це відсутність гарантій.
Офіційно працевлаштований працівник може очікувати на:
- Пенсію, адже за працівника вносяться страхові внески у Пенсійний фонд.
- Оплачувану відпустку.
- Оплачувані лікарняні.
- Виплати по безробіттю у випадку звільнення.
Працівник без трудового договору ж втрачає всі ці гарантії. Відпустка та оплачувані лікарняні надаються лиш за усною домовленістю, а на пенсію та виплати по безробіттю можна не очікувати – хіба що на мінімальні.
До того ж з новими правилами фінмоніторингу важче здійснювати покупки та робити перекази, якщо гроші отримані неофіційно. Детальніше про це читайте в матеріалі Блокування переказів та штрафи: чому українці скаржаться на фінмоніторинг.Податкова амністія
Українці, які в минулому, а саме до 2021 року, отримували зарплату в конверті, мають можливість її відбілити в рамках податкової амністії. Вона розпочнеться 1 вересня 2021 року і триватиме рік.
Проте з цих грошей доведеться сплатити податок – 5%. А для тих, хто вкладе гроші в ОВДП (облігації внутрішньодержавної позики), ставка податку – 2,5%.
Детальніше Податкова амністія 2021 року: чи доведеться всім сплатити 5% своїх заощаджень
Що таке ОВДП
Це державні цінні папери. Українці та іноземці можуть вкладати гроші в ОВДП на різний термін в середньому під 11 – 12% дохідності. На відміну від депозитів, дохід від ОВДП не оподатковується і є повністю гарантований державою. Міністерств фінансів проводить аукціони щовівторка.