Річниця публічних закупівель: здобутки і труднощі ProZorro

Електронна система держзакупівель працювала в пілотному режимі з лютого 2015 року. Використання системи спершу було добровільним: кожен державний замовник мав можливість проводити в ProZorro допорогові закупівлі на суму до 200 тисяч гривень для товарів та послуг і 1,5 млн грн для робіт. Але навіть у пілотному режимі система ProZorro дозволила зекономити понад 1,4 мільярда гривень — порахували у Кабміні.

З 1 квітня 2016 року почав діяти Закон "Про публічні закупівлі", який забезпечив переведення всіх державних закупівель в Україні в електронний формат. Перехід відбувався у два етапи: з 1 квітня всі свої закупівлі в систему ProZorro зобов’язані були перевести центральні органи виконавчої влади і підприємства, що діють в окремих сферах господарювання (так звані "природні монополії"), а з 1 серпня використання електронної системи держзакупівель стало обов’язковим для решти державних замовників.

Читайте також: Іграшки, хрести і труни: найдивніші закупівлі на ProZorro

Про ProZorro

Державне підприємство "Прозорро" заснували на державній власності, належить воно до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

У минулому мало назву ДП "Зовнішторгвидав України". Змінило її якраз напередодні набрання чинності Закону України "Про публічні закупівлі". Зміна назви – це один із фінальних кроків трансформації підприємства і свідчення того, що славнозвісне бюрократичне ДП "Зовнішторгвидав України" з довгим шлейфом корупційних скандалів перетворилося на ефективну організацію, яка є надійною основою реформи публічних закупівель. У цьому переконані самі прозорівці.

ДП "Прозорро" є власником центральної бази даних ProZorro і відповідає за навчально-консультаційну, технічну і маркетингову підтримку системи публічних закупівель.

Найактивніші переможці в системі закупівель ProZorro

Як у ProZorro долали "зради"

Електронна система закупівель – це лише інструмент, а не панацея від коррупції, наголосили у "Прозорро". В основу системи закладено філософію повної відкритості даних — "всі бачать все".

Саме завдяки цій відкритості ми і побачили і швабри по 3000 гривень і м'ясо по 4000 гривень за кіло. Постійний моніторинг з боку ЗМІ, громадських організацій та просто пересічних громадян — ось що допоможе значно знизити рівень корупції. Держзамовники мають зрозуміти, що всі їхні оборудки та схеми видно, як на долоні. Кейси, які потрапляють в рубрику "зрадоперемога", звичайно, аналізуються, і по кожному вживаються заходи,
— розповів у коментарі сайту "24" генеральний директор ДП "Прозорро" Василь Задворний.

Про труднощі

Велика проблема полягає в тому, що дуже велика кількість замовників не є професіоналами в закупівлях, відзначив Задворний.

"Наразі в системі ми бачимо тендери, які оголошені неправильно, з помилками. І дуже часто так стається не тому, що є якісь корупційні оборудки, а через те, що люди, які проводять тендери, не знають, як це грамотно зробити", – пояснив гендиректор ДП "Прозорро".

На жаль,у нас країні немає такої професії, як державний замовник. Дуже часто членами тендерних комітетів стають головні лікарі, директори шкіл тощо. Займаючись закупівлями ці люди перебирають на себе не властиві їм функції. Звичайно, ми знаємо про цю проблему і проводимо масу заходів направлених на навчання та підвищення професіоналізації,
— зазначив він.

Усі замовники вже проводять торги через ProZorro, в день оголошується до 4000 тенредів. Але поки що бачимо лише 80 тисяч підприємств, які наразі беруть участь в тендерах. Ринок електронних публічних закупівель росте дуже швидко, а от бізнес — не встигає.

Наразі середня кількість пропозицій на торги – лише 2,45, третина торгів не відбувається, тому що приходить недостатня кількість учасників. Причин цьому декілька. По-перше, бізнес в нас не довіряє державним установам. Будь-яка ініціатива держави сприймається з недовірою. По-друге, держзакупівлі завжди були дуже "закритим" клубом, де могли знайти замовлення лише певні компанії, пов'язані із замовником. Підвищення конкуренції на торгах важливо не лише тому, що це дасть можливість замовникам отримати ринкові ціни, хоча, звичайно, економія державних грошей – це дуже важливо.

Крім того, прозорівці впевнені, що бізнес – це найкращий контролер. Як уже зазначали вище, тендерів оголошується дуже багато. Відкрити кожен тендер і подивитись, чи там все гаразд, просто немає фізичної можливості. А якщо учасник бачить, що його права порушуються, підозрює, що є змова між замовником та учасниками, то він не буде мовчати. Є маса інструментів у бізнесі добитись правди та справедливості.

Найактивніші організатори у системі ProZorro

Хто і що заважає роботі

Не всі держзамовники охоче перейшли на роботу по-новому — констатував Задворний. Є регіони, які працюють за законом "Про публічні закупівлі" на надпорогових закупівлях (закупівлі від 200 тисяч грн для послуг та товарів і від 1,5 мільйона гривень для робіт), а от свої допорогові закупівлі проводять поза системою. На допорогові закупівлі на рік витрачається близько 140 мільярдів гривень, це величезні гроші.

Проаналізувавши допорогові тендери за останні шість місяців 2016 року, ми побачили, що державні замовники, які проводять допорогові тендери, зекономили 14% своїх бюджетів. Це різниця між грошима, які були закладені в бюджет і сумами укладених договорів після проведення торгів та аукціону. Тобто, тільки за півроку 2 мільярди гривень було заощаджено лише тому, що доброчесні замовники вирішили використати можливість системи залучати бізнес на торги та проводити ауціони,
— уточнив керівник ProZorro.

Такі міста, як, наприклад, Кривий Ріг, Павлоград, що на Дніпропетровщині, навіть не приховують свою ненависть до реформи, кажуть прозорівці. Ці міста "зі скрипом" працюють по закону і зовсім ігнорують можливіть проводити свої допорогові закупівлі через систему. Таких замовників, на жаль, все ще досить багато.

Але є регіони, де є політична воля і активні громадські організації. Дуже яскравим прикладом є Дніпропетровська ОДА і громадська організація "Громадський контроль". Це чудовий приклад того, як влада та громадськість можуть співпрацювати і досягати чудових результатів,
— відзначив Задворний.

Найбільші сфери, задіяні у системі ProZorro

Нововведення і завдання на майбутнє

Керівник ProZorro розповів, що у пріоритеті — приведення технічного функціоналу системи у відповідність до вимог Закону "Про публічні закупівлі". Наразі ІТ-команда працює над реалізацією рамкових угод. Ця процедура є в Законі і має бути реалізована в системі. Повним ходом йде інтеграція з реєстрами.

Запущено вже пілот Централізованої закупівельної організації. Це один з напрямків професіоналізації публічних закупівель. ЦЗО — це інструмент, якого ще в Україні не було, тож ми можемо спиратись лише на досвід, наприклад, країн ЄС. Цей досвід свідчить, що за умови розумної централізації обсягів закупівель використання ЦЗО може дати економію до 20%,
— уточнив Задворний.

Інший головний виклик – залучення до системи нового бізнесу. Відділ маркетингу рухається в цьому напрямку.

Наступний крок – маштабування філософії "Прозорро" на інші реформи та країни. Вже повним ходом працює "ProZorro.продажі" – це система яка має таку саму гібридну архітектуру з центральною базою данних та електронними майданчиками. "ProZorro.продажі" займаються продажею активів збанкрутілих банків. Нещодавно y базі системи Prozorro в Молдові у тестовому режимі запрацювала система публічних електронних закупівель M-Tender. Прозорівці запевняють — є й інші країни, які зацікавлені в такій системі, як наша.

Читайте також: Рекорди ProZorro 2015 vs 2016: вражаючі зміни в досягненнях системи