Газові контракти з Росією: що на кону
Днями у Брюсселі всього за 40 хвилин пройшли тристоронні консультації України, РФ і ЄС щодо транзиту російського газу через територію нашої країни після завершення в кінці 2019 року чинного контракту.
"Переговори завершилися безрезультатно – ніякі документи підписані не були, більш того, навіть не обговорювалися конкретні обсяги транспортування російського газу в майбутньому контракті, якщо він взагалі насправді буде. Росіяни максимально тягнуть час", – розповіло джерело в переговорній групі.
Віце-президент Єврокомісії з енергетичних питань Марош Шефчович повідомив, що наступний раунд тристоронніх переговорів по транзиту відбудеться наприкінці жовтня.
Зверніть увагу: Росія готова укласти договір про транзит газу з Україною: що про це відомо
Що стоїть на кону?
За першу половину поточного року Україна транспортувала в європейські країни трохи більше 45 мільярдів "кубів" російського блакитного палива. Якщо в другому півріччі темпи не зміняться, то до кінця року обсяги газового транзиту трохи перевищать показники минулого року, коли з України пройшло майже 87 мільярдів кубів російського газу.
Згідно з річним звітом "Нафтогазу", в 2018 від транзиту газу компанія отримала 72,347 мільярди гривень. По курсу гривні на кінець року це 2,61 мільярдів доларів. Всесвітній банк (ВБ) оцінює ВВП України за 2018-й у 125,5 мільярдів доларів. Таким чином в минулому році транспортування російського газу принесла Україні трохи більше 2% ВВП.
Що дає Росії газовий експорт до Європи?
Важливо: Чи підсяде Україна знов на "газову голку": пояснення експерта
За даними "Газпрому", в 2018 році компанія експортувала в країни далекого зарубіжжя 243,3 млрд куб.м, зокрема в Європу (до якої в РФ відносять і Туреччину) – 201,9 млрд куб.м. Якщо вилучити з цієї кількості 24 млрд "кубів", що експортуються до Туреччини (хоча половина цього газу також йде по території України), то експорт в Європу складе майже 178 млрд кубів. З яких майже 87 млрд кубів (тобто практично половина - 48,79%) – був доставлений через Україну.
Як відомо, Росія роками активно намагається позбутися залежності від української "труби" і будує нові газопроводи в обхід нашої держави. Серед них і "Північний потік", по якому російський газ потрапляє до Європи безпосередньо, по дну Балтійського моря.
Маршрут "Північного потоку-2": карта
Не далі, ніж 10 вересня Суд ЄС скасував рішення Єврокомісії (ЄК), прийняте в 2016 році, яке дозволяє "Газпрому" збільшити прокачку газу по "Північному потоку". Йдеться про доступ до газопроводу Opal, який з'єднує "Північний потік" з країнами Центральної та Східної Європи. Дане рішення ЄК дозволяло "Газпрому" використовувати європейський газопровід не на 50%, як до того, а на всі 90%. Тепер же, після рішення європейської Феміди, російському газовому монополісту доведеться зменшити свої апетити.
До речі: "Північний потік-2" на межі зриву, – ЗМІ
Газова залежність
А ось наскільки Європа залежить від російського газу – судіть самі. За даними Євростату, в 2018 році більше 40% газу, який імпортували європейські країни, надійшло з Росії. На додаток до цього Європа отримує з Росії ще і 27,3% імпортованої нафти.
Зараз офіційний Київ за посередництва ЄС кров з носа прагне укласти з Росією новий контракт на транзит газу. У "Нафтогазі" очікують, що контракт буде передбачати гарантії мінімальних обсягів транзиту – до 60 млрд кубів на рік. Це можна порівняти з обсягами, які Росія планує експортувати через другу гілку "Північного потоку".
Важливо: Відновлення поставок газу з Росії: Кабмін розгляне таку можливість
Синхронно з переговорами з РФ за посередництва європейців, в Києві готуються і до гіршого сценарію, коли новий контракт з Росією не буде підписаний і "Газпром" матиме підстави припинити транзит газу через Україну вже з 1 січня 2020 року. Втім, з огляду на заборону європейців збільшувати прокачку через Opal, схоже, Кремлю Україна все одно потрібна.
Поки ж "Газпром" активно створює запаси газу в європейських сховищах, а Україна не менш активно заповнює свої ПСГ. Зараз запаси газу в українських сховищах є рекордними за останні 7 років і становлять 19,4 млрд кубів. У "Нафтогазі" вважають, що для безпечної зими газові запаси повинні бути на рівні 20 млрд кубометрів і до кінця грудня обіцяють, що запас складе 21 млрд кубів.
Зараз запаси газу в українських сховищах є рекордними за останні 7 років
Тобто, як бачимо, "подушка безпеки" існує, але паралельно існують і великі ризики. З урахуванням того, що зараз у нас спостерігаються проблеми з вугіллям (запаси на третину нижче торішніх), то очікується збільшення споживання блакитного палива. Населенню газ, звичайно, знайдуть, а ось з промисловістю можуть виникнути проблеми.
Що далі?
Зараз, як розповіло нам джерело на Банковій, на прохання Офісу президента (ОП), США відправили до Києва групу експертів, які активно допомагають українській владі в розробці покрокового плану на випадок припинення російського газового транзиту.
Читайте також: Україна готова знову купувати газ у РФ: чи існують ризики
Про свою тактику в разі непідписання контракту розповіли днями в "Нафтогазі". Як заявив виконавчий директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко, НАК має намір зажадати від російського "Газпрому" 11-14 мільярдів доларів компенсації в рамках нового арбітражу в разі припинення транзиту російського газу через Україну в 2020 році.
Позиція України повністю збігається з позицією Європи – контракт на 10 років з умовою поставки обов'язкових 60 мільярдів кубів на рік плюс можливість додаткових 30 мільярдів кубометрів,
– сказав міністр енергетики Олексій Оржель, коментуючи за підсумками 40-хвилинних "газових" переговорів у Брюсселі.
Якщо Києву вдасться домогтися практичної реалізації такої формули, то, на думку експертів, це дозволить Україні не тільки зберегти ГТС в робочому стані, але і заробляти на транзиті більше 1 млрд доларів на рік.
Примітно, що за підсумками брюссельської зустрічі міністр енергетики Росії Олександр Новак назвав консультації "конструктивними, вперше за багато років".
Чи вдасться закріпити цей самий конструктив документально, стане ясно в 20-х числах жовтня, коли відбудеться наступний раунд тристоронніх переговорів між Україною, Росією і ЄС.