"Це не експеримент": монетизація субсидій демонструє успіхи

23 травня 2019, 12:09
Читать новость на русском

У травні 2019 року в Україні почалася важлива реформа соціальної підтримки – монетизація субсидій на житлово-комунальні послуги.

Перші місяці роботи проекту засвідчують успіхи. Розбираємося які, а також розвінчуємо міфи навколо субсидій.

"Це не експеримент, це не можна закінчувати. Далі в нас на черзі – монетизувати всі пільги", – заявили в уряді, запевняючи, що розпочатий проект згортати не збираються. Суть реформи, кажучи просто – дозволити отримувачам допомоги від держави самим розпоряджатися грошима на оплату житлово-комунальних послуг. Досі уряд переказував кошти постачальникам тепла, води чи світла, тепер гроші надходять отримувачам субсидій. З них вони оплачують комуналку, а рештою можуть розпоряджатися на власний розсуд.

"Я вже всю сім’ю привчила "прикручувати", – розповідає 58-літня Тетяна Федорівна з Костянтинівки на Донеччині. – На щастя, погода в березні й квітні була відносно теплою, тож платіжки за опалення вийшли невеликі, а субсидія до кінця опалювального сезону – пристойна. Тож вдалося відкласти трохи на літній відпочинок", – ділиться вона своїм досвідом управління монетизованою субсидією.

Чи треба "випалювати" газ для субсидії?

Попри успішну інформаційну кампанію про субсидії від уряду. деякі міфи продовжують ширитися сарафанним радіо. Наприклад, розповідають, нібито норми споживання газу, світла чи води слід використовувати повністю – інакше не дадуть субсидію. Тож дехто намагається "випалювати" газ, аби отримати заповітну цифру на лічильнику. Взимку доходило до абсурду: опалення викручувалося на максимум, при цьому вікна й двері були відчинені навстіж.

У Мінсоцполітики підкреслюють, що невикористані норми ніяк не позначаються на тому, чи буде надана субсидія в майбутньому. Обсяг субсидії розраховується за спеціальною формулою, за якою перевага надається сім’ям з маленьким доходом – їм держава виділить більшу допомогу для оплати комунальних послуг.

"Опалення взимку – 850 гривень на місяць, а вся комуналка в моїй однокімнатній – майже півтори тисячі. З моєю пенсією я довго не протягну, – розказує Елла Василівна, пенсіонерка з Кривого Рогу. – А так субсидія приходить мені разом із пенсією, ще й плюс виходить – у квітні в мене залишилося 178 гривень з субсидії".

І якщо "випалювати" газ не варто в жодному разі, то платити за послуги ЖКГ обов’язково. Отримувач монетизованої субсидії має вчасно сплачувати рахунки за комуналку – інакше виплати будуть призупинені, а субсидію повернуть до безготівкової системи. Проте, як зазначають і в уряді, і в компаніях-постачальниках послуг, більшість отримувачів держдопомоги платять дисципліновано.

Що дає монетизація субсидій

В уряді підкреслюють, монетизація субсидій – проект у тому числі й довіри та співпраці з громадянами. Стосовно ж сфери ЖКГ, завдяки монетизованим субсидіям люди отримують стимул ощадно ставитися до енергоресурсів. Адже тоді отримувачі здатні зекономити й вивільнити кошти, які можуть витратити на інші свої потреби.

"Зазвичай у мене надто багато забирали платіжки за світло, – каже харків’янин Павло. – Розібрався й зрозумів, що проблема в старому холодильнику, який стоїть ще з 90-х. Узяв новий в кредит, тепер за електрику плачу набагато менше, а зі збережених субсидійних грошей, буду помалу віддавати борг".

Експерти та представники влади впевнені, що перший етап монетизації субсидій проходить з хорошими показниками. А це свідчить, що ця реформа може стати гарною основою для масштабних програм з утеплення будинків та загальної енергоефективності.

Крім того, з системи вилучаються ризики, пов’язані з корупцією й можливими махінаціями з субсидіями. "Це підтверджує нашу давню, проте актуальну й на сьогодні тезу – гроші слід довіряти конкретним людям, а не компаніям-посередникам", – резюмує голова НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболев.