Україні слід терміново готуватися до світової економічної кризи
Попри оптимістичні заяви українських урядовців про зростання економіки, експерти закликають владу якомога оперативніше почати реальну підготовку до майбутньої фінансової скрути, яка в Україну знову прийде з-за кордону.
Зокрема, зі США та Євросоюзу, у яких в наступному році очікують рецесію.
“Все це доволі серйозно змінює конфігурацію нашого майбутнього до кінця року й особливо весь наступний рік. І деякі ознаки цього ми спостерігаємо вже сьогодні. Вони ще не помітні в загальних показниках, але доволі серйозно помітні, коли починати аналізувати, наприклад, платіжний баланс”, - каже віце-президент НАН України Валерій Геєць.
Втім, панікувати не варто - заспокоюють фахівці. Адже наша економіка наразі справді зростає. І це добре. Тепер основне завдання - втримати позиції і не допустити значного спаду економічної активності. А до цього, як виявляється, наше господарство ще з минулої кризи не встигло підготуватися.
“Економіка сильно споживає. І говорити про те, що все в нас абсолютно погано - не можна. Це все таки рік росту. За підсумками року, є всі шанси вийти на 5 відсотковий показник. Але структурно українська економіка з минулої кризи практично не змінилася”, - сказав начальник аналітичного відділу комерційного банку Олексій Блінов.
Утім виправити ситуацію шанси є. Як запевняють експерти, час для економічної трансформації Україна ще має. Головне, не проґавити його.
“Я би дивився в майбутнє помірно оптимістично. Не все так погано. Багато що залежить від розвитку світової економіки. І, зрештою, ніхто не сказав, що криза настає завтра чи післязавтра. У нас є достатньо часу, аби підготуватися. Була б політична воля продовжувати реформи”, - каже виконавчий директор “Фонду Блейзера” Олег Устенко.
Проте готуватися до удару ззовні можна, не провокуючи потрясіння зсередини, зауважують фахівці. І пригадують владі такі економічні промахи, як запровадження експортних мит на зернові чи обмеження обміну валюти. Чи не найбільше питань в них викликає саме діяльність Нацбанку. Зокрема втримання існуючого курсу гривні ціною дефіциту ліквідності на тлі девальваційного тиску, що додатково знижує конкурентоздатність українських експортерів.
“2 місяці банківська система знаходиться за межею ліквідності. Ми в вересні мали історичний мінімум ліквідності залишків на коррахунках - близько 7 мільярдів. Я такого не пам’ятаю за всю історію, при збільшенні обсягу номінального. Ми маємо вже 2 місяці ситуацію, коли НБУ намагається утримати фінансову систему в ситуації “фінансового голоду””, - зауважив екс-в.о. міністра фінансів України Ігор Уманський.
Та з іншого боку, орієнтуватися на зовнішні ринки в період кризи собі дорожче. Адже попиту там за нинішньої ситуації чекати не варто. Тому експерти наполегливо радять якомога швидше почати нарешті серйозно розвивати внутрішній ринок, і переорієнтовувати на нього наші ключові галузі. Разом з політикою імпортозаміщення це зможе хоча би частково компенсувати країні проблеми на світових ринках.