Українському ринку сірчаної кислоти загрожує монополія
На українському ринку сірчаної кислоти повинна бути конкуренція, але замість цього Україна загрожує монополія.
Таку думку в коментарі Бізнес-порталу UAprom висловив Сергій Середа, директор "Захід", що займається імпортом сірчаної кислоти в Україну.
Як повідомлялося раніше, в серпні минулого року СхідГЗК і "Сумихімпром", що займають домінуюче становище на ринку сірчаної кислоти, звернулися в МЕРТ скаргою на імпорт цієї сировини, який, на їхню думку, завдає шкоди українським хімікам. У свою чергу, чиновники Мінекономторгівлі, без будь-яких попередніх досліджень, відкрили спеціальне розслідування.
"Наше ставлення до цього розслідування, звичайно ж, негативне. Я думаю, що повинен ринок регулювати всі ці відносини, повинна бути конкуренція. А наші виробники-монополісти хочуть преференцій на ринку", – сказав Середа.
За його словами, в даний час обсяги імпорту сірчаної кислоти в Україну не дотягують навіть до 10% від внутрішнього виробництва цієї сировини.
"Імпорт робить погоди на ринку. Більш того, він виступає своєрідним підстраховуванням, коли українські виробники зупиняють обладнання на ремонт, щоб не виник дефіцит", – зазначив він.
При цьому Середа нагадав, що в лютому під час дебатів у МЕРТ підприємства гірничо-металургійного комплексу, основні споживачі сірчаної кислоти в Україні, в один голос заявили, що ринок закривати не можна.
"Тому що в 2017 році виникла ситуація, коли "Нафтан" (білоруський виробник сірчаної кислоти – ред.) зупинився на плановий ремонт. І у вітчизняних метпідприємствах відразу ж виникли великі проблеми із забезпеченням цією сировиною, оскільки в українських виробників також були технічні проблеми. У СхідГЗК дуже старе обладнання, там постійні аварійні ситуації. Він не міг запуститися три місяці", – розповів директор ТОВ "Захід".
За його словами, цей період більшість споживачів пройшло на технологічному мінімумі, який обов'язковий на метпідприємствах. "Могло навіть дійти до екологічної катастрофи", – застеріг він.
Середа також підкреслив, що в Україні не вистачає спеціалізованих цистерн для перевезення сірчаної кислоти, а наявний рухомий склад перебуває в жалюгідному стані. Тому його дефіцит традиційно покривався за рахунок імпорту.